А.І.Коріневська - викладач історії та суспільствознавства
БОРОТЬБА З КЛАСОВИМ ВОРОГОМ
Сталінською адміністрацією
в к.20-х-30-х рр. минулого століття вживалися
як звичайна зброя в боротьбі проти «класового ворога»
послідовно запроваджувані норми хлібоздачі й оподаткування.
Так, «куркуль», середній заробіток котрого лише уп'ятеро перевищував середній заробіток незаможника, сплачував податки у рази більші, ніж останній .
Указ від 28 червня 1929 р. дозволяв сільрадам у разі невиконання одноосібним господарством норми хлібоздачі накладати на нього грошові штрафи, у п'ять разів вищі за вартість цієї норми. А несплачення штрафу тягло за собою продаж із торгів господарства й виселення його мешканців...
Завдання до роздумів надаю напередодні загальнонаціональної
х в и л и н и м о в ч а н н я.
Продовж тему, вислови своє розуміння
А.І.
Write a comment
Юлия Петренко (Monday, 23 November 2015 17:56)
Времена раскулачивания и коллективизации были очень тяжелыми для жителей сел.
Начиная с 1929 зажиточных селян насильственно лишали всех средств производства, земли и гражданских прав. Государство уничтожало основную социальную группу сельского населения: аресты, направления в лагеря, выселения, расстрел. Семьи арестованных, заключенных в концлагеря или приговоренных к расстрелу, подлежали высылке в отдаленные северные районы СССР. Некоторые "кулаки" спешно подавали на развод, чтобы спасти семьи от этого.
Попасть в списки кулаков мог любой крестьянин. Масштабы сопротивления коллективизации были настолько велики, что захватили далеко не только кулаков, но и многих середняков, противившихся коллективизации (в некоторых районах 80% или 90% раскулаченных крестьян были середняками)
В ходе этого политической репрессии было раскулачено около 4 млн. человек, из них в 1930—1940 в кулацкой ссылке побывало 2,5 млн., в этот период в ссылке умерло 600 тыс. человек.
Как мы видим, раскулачивание понесло за собой огромные негативные последствия. Так может лучше было бы не вводить такую политику?
Аня Бильская БЗ-11 (Monday, 23 November 2015 22:18)
Колективізація- репресивна політика сталінського режиму, яка полягала в насильницькому об'єднанні селян у колективні господарства і ліквідації самостійних селянських господарств.
Основними завданнями колективізації були:
-прискорення індустріалізації за рахунок пограбування села
-забезпечення промисловості дешевою робочою силою
-ліквідація заможного селянства(кулаків)- "ворога радянськой влади"
Кулаки(куркулі) заважали радянській владі будуваті те суспільство, в якому усі рівні і тому вона змушувала заможних селян приєднуватися до колгоспів та сплачувати податок, віддавати господарство до колгоспу. "Була ваша корова- стала наша".
Якщо ці заможні селяни не хотіли ділитися, то їх вважали ворогами народу.
Корольов Віталій ВЗ-11 (Tuesday, 24 November 2015 20:16)
Колективізація - політика, за запровадження якої Сталіна, напевно, пам'ятають найкраще.
Жах, який розпочалося 1927 році.
У 1927, у регіонах зменшився продаж збіжжя і інших продуктів уряду. Головними причинами цього було: низькі ціни на всю сільськогосподарську продукцію та до того ж час високі ціни на всю промислову, так звана політика «ножиць цін». Цю подію збільшило ворожнечу між бідними і заможними селянами, розглянуті, як кулаки. Нестача продовольства змусила міських жителів купувати усе, що їм було запропоновано. Це змусило селян ховати свої надлишки, щоб прогодувати себе. Восени 1927 міські магазини нагадували пустелю: сир і молоко зникли з прилавків. Потім пропав хліб; люди лише стояли у величезних чергах, щоб отримати свій хлібний пайок. Це було останнім поштовхом до прийняття Сталіним рішення про майбутнє запровадження нової політики замість старого НЕП.
Для ліквідації цієї кризи було прийнято екстремальні заходи. Тридцять тисяч членів партії були послані у села для ВИЬИВАННЯ зерна з селян.
Сталін дозволив їм використовувати силу у рази потреби.Бідним селянам давали гроші для того щоб вони відбирали провізію у своїх сусідів та інших мешканців того ж села.
Для селян це був ЖАХ.
Кристина Калугарь БЗ-11 (Monday, 30 November 2015 20:34)
"Курська битва " Мета Німеччини: взяти реванш за Сталінград, змінити хід війни в свою користь.
Мета СРСР: навмисна оборона, відбиття наступу противника і перехід в контрнаступ.
Хід битви: 5 липня 1943р. - потужна артпідготовка радянських військ, потім початок фашистського наступу.
5 - 12 липня запеклі оборонні бої.
12 липня ворог зупинений по всьому фронту, перехід сов. військ в контрнаступ.
5 серпня звільнено Орел і Бєлгород.
23 серпня звільнений Харків. Завершення конртнаступления та Курської битви.
Значення: Перемога у Курській битві закріпила корінний перелом, що стався в ході Великої Батьківщин. війни та другої світової.
Фашисти понесли значні втрати в живій силі і
Чумаченко Максим (Friday, 10 June 2016 08:52)
Взагалі,на мою думку,політика "розкуркулення" мала два характери.Перший- знищення такого класу як куркулі,поміщики,буржуї.Передача всього їхнього майна колгоспам,тобто,звичайним робітникам,народу.Другий(прихований і непродуманий Сталіном)втрата найкращих і найрозумніших робітників на землі,які могли правильно і швидко вести сільське господарство і давати великі врожаї!Якщо чесно політика примусової і масової колективізації відіграла велику роль в подальшому житті республіки загалом.Це всі сфери життя:соціальна,матеріальна,духовна.
Скоклева Люда ВЗ-11 (Friday, 10 June 2016 08:57)
Початки колективізації приурочені до 1928 р. Первинний проект великих перетворень, ухвалений партією в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Його головне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати й перегнати капіталістичний світ» в економічному відношенні.Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, очевидно, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства. Проте незабаром стало ясно, що індустріалізація, як її уявляли в керівництві СРСР, вимагала широкої колективізації.
Сталін дійшов цього висновку, ймовірно, під час кризи зернозаготівель 1927—1928 рр. Радянські плани розвитку промисловості спиралися на те, що держава зможе дешево купувати зерно у селян. Це дало б їй змогу як забезпечувати хлібом зростаючу робочу силу в містах, так і продавати його за кордон, прибутки з чого в свою чергу йтимуть на фінансування індустріалізації. Але селяни вважали запропоновані державою ціни (часто вони становили лише одну восьму ринкових) надто низькими й відмовлялися продавати збіжжя.
Гавдан Діана ВЗ-11 (Friday, 10 June 2016 09:11)
Колективізація — політика колективізації і розкуркулення в СРСР, яка проводилася в період між 1928–1933 роками шляхом створення великих колективних господарств на основі селянських дворів, нові господарські утворення назвали колгоспи.
Політика колективізації повинна була знищити ворогів робітничого класу. Ідея створення колгоспу для селян була сприйнята як повернення кріпацтва.
Метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство.
За пропозицією Й. Сталіна було визначено стратегічне завдання - ліквідувати «куркульство» як клас. Особливо активно боротьба з «куркулем» розгорнулася в перші місяці 1930 р. Під «розкуркулювання» попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю, але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп. Вони проголошувалися «підкуркульниками». Таким чином, політика ліквідації «куркульства» як «класу» була формою репресій стосовно всього селянства.
Колективізація є однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Анастасия Станкова ВЗ-11 (Friday, 10 June 2016 09:19)
Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення.Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона нагадувала війну режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде непросто й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.
Халюза Ярослав К-11 (Sunday, 13 October 2019 20:53)
Колективізація сільського господарства запроваджена в 1927 році на XV з'їзді
ВКП(б). Вона мала забезпечити обмін між селом і містом, полегшити викачування селянських ресурсів у державний бюджет.
Запроваджувалися колгоспи(будувалися за 3-4 роки).Ті хто був проти них, а це були найчастіше заможні, відправляли в Сибір. Так на території України зникло 850 тисяч українців.
Селяни працювали лише на державу. Тим часом як в містах громяданини отримували паспорти, а селяни їх не отримували щоб вони не мали право на пересування поза селом(Новітня форма закріпачення).
Колективізації були більш спрямовані на українське село, на його знищення(Терор голодом).
Колесников Максим. К-11 (Tuesday, 15 October 2019 19:07)
Коллективиза́ция — это процесс объединения единоличных крестьянских хозяйств в коллективные хозяйства (колхозы в СССР). Проводилась в СССР в конце 1920-х — начале 1930-х гг. (решение о коллективизации было принято на XV съезде ВКП (б) в 1927), в западных районах Украины, Белоруссии и Молдавии, в Эстонии, Латвии и Литве, а также в социалистических странах Восточной Европы и Азии — после Второй мировой войны, на Кубе — в 1960-е гг.
Цель коллективизации — формирование социалистических производственных отношений в деревне, ликвидация мелкотоварного производства для разрешения хлебных затруднений и обеспечения страны необходимым количеством товарного зерна.
Колхозы хотели забрать у людей которые занимались своим не большим бизнесом,и что бы этот бизнес стал одним большим бизнесом.
Чернова Олеся МФГ-11 (Wednesday, 07 October 2020 16:30)
Колективізація - політика, за запровадження якої Сталіна, напевно, пам'ятають найкраще.
Жах, який розпочалося 1927 році.
У 1927, у регіонах зменшився продаж збіжжя і інших продуктів уряду. Головними причинами цього було: низькі ціни на всю сільськогосподарську продукцію та до того ж час високі ціни на всю промислову, так звана політика «ножиць цін». Цю подію збільшило ворожнечу між бідними і заможними селянами, розглянуті, як кулаки. Нестача продовольства змусила міських жителів купувати усе, що їм було запропоновано. Це змусило селян ховати свої надлишки, щоб прогодувати себе. Восени 1927 міські магазини нагадували пустелю: сир і молоко зникли з прилавків. Потім пропав хліб; люди лише стояли у величезних чергах, щоб отримати свій хлібний пайок. Це було останнім поштовхом до прийняття Сталіним рішення про майбутнє запровадження нової політики замість старого НЕП.
Для ліквідації цієї кризи було прийнято екстремальні заходи. Тридцять тисяч членів партії були послані у села для ВИРИВАННЯ зерна з селян.
Сталін дозволив їм використовувати силу у рази потреби.Бідним селянам давали гроші для того щоб вони відбирали провізію у своїх сусідів та інших мешканців того ж села.
Для селян це був ЖАХ.
Даниленко Федір П-11 (Wednesday, 07 October 2020 17:52)
Основною метою сталінської коликтивізації, початої в 1927, було розкуркулення заможних селян та наздогнати і перегнати капіталістичні країни в економічному плані. Більшовики штучно значно занижували вартість сільськогосподарської продукції і підвищували вартість промислової продукції. Завдяки цьому вони прагнули дешево годувати робітників міст а також отримувати значну вигоду з зовнішньої торгівлі, кошти з якої підуть на індустріалізацію. Селяни були в край незадоволені цінами влади тож відмовлялися продавати свою продукцію. Це призвело до відбирання приватної власності селян а згодом голоду і Українського голодомору в цілому. Розкуркулення полягало в підвищенні в кілька разів податків для заможних людей(куркулів). Незгодних з цим або тих хто відмовлявся сплачувати податок ув'язнювали а родичів відправляли в Сибір та Далекий схід СРСР.
Загалом коликтивізація була здійснена, але за неї населення Радянської росії заплатило криваву ціну.
Немченко Євген П-11 (Wednesday, 07 October 2020 20:01)
Мета колективізації - створення колективних господарств з максимальним рівнем усуспільнення: комун і артілей. Це давало змогу правлячій партії безконтрольно розпоряджатися ресурсами села. Скориставшись хлібозаготівельною кризою 1928 р., коли селяни відмовилися здавати хліб за низькими державними цінами, Сталін у 1929 р. розпочав суцільну насильницьку колективізацію - перехід від одноосібного до колективного, а по суті - державного, господарства на селі. Причин проведення колективізації було декілька. Економічна - для здійснення індустріалізації був потрібен хліб, щоб прогодувати масу працюючих у місті і продати його за кордон для отримання коштів на придбання устаткування й матеріалів. А в такій кількості купити хліб держава - за відсутністю коштів - була неспроможна, тому й вирішили просто його забрати. Політична - згідно з марксизмом селяни вважалися дрібною буржуазією, якій не місце у соціалістичній державі. Селян треба було перетворити у найманих сільськогосподарських робітників - тобто забрати у них землю і продукти, які вони виробляли. Суцільна колективізація, на думку Й.Сталіна, мала забезпечити нерівноцінний обмін між містом і селом, полегшити викачування сільськогосподарських ресурсів у державний бюджет для прискорення індустріалізації, ліквідувати заможне селянство - так званих «куркулів» - як «ворогів радянської влади», поставити під повний контроль тоталітарної держави селянина-власника, змушеного стати найманим сільськогосподарським працівником, позбавленого знарядь виробництва, обмеженого в громадянських правах, слухняного виконавця волі партійно-державної бюрократії.
Шамрай Руслан П-11 (Wednesday, 07 October 2020 20:11)
Сталінська колективізація є об'єднанням селян у одну велику
робочу силу.
Фактично це перетворення селян на робітників державних підприємств.
Вождь прагнув контролювати селян,
через те що була загостренна недостача продовольчих ресурсів.
Тим більш сільське населення становило 85% від загального населення,завдяки цьому Сталін бере абсолютний контроль над майже усім населенням.
Але звісно селяни вчинили опір, бо господарство відбирало землю у селян.
Колектевізація-чинник голодомору.
Бойко Стас П-11 (Thursday, 08 October 2020 08:27)
Сталінська індустріалізація в Україні: хід, особливості, наслідки
Незважаючи на успіхи непу, СРСР, в т. ч. й Україна, залишалися аграрно-індустріальними, їх економіка вимагала технічної і технологічної модернізації. У 20-их роках мала місце гостра партійна дискусія про те, якими шляхами досягти світового рівня економічного розвитку. Перемогла лінія И. Сталіна та його соратників, які були прихильниками авторитарних форм управління і здійснення індустріалізації будь-якою ціною і в найближчій перспективі.
Кулішова Ангеліна МФГ-11 (Thursday, 08 October 2020 15:08)
Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
Агітаційний плакат з закликом проганяти з колгоспів куркулів.
Дізнатися більше
Цю статтю потрібно вичитати та виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки.
Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств.
Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення.
Анатолій Шевчук К-11 (Thursday, 08 October 2020 15:30)
Сталінська колективізація є об'єднанням селян у одну велику
робочу силу. Основними компонентами колективізації були:
1. Усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби;
2. Позбавлення селян прав розпоряджатися переважною більшістю вирощеної продукції через обов'язкове постачання її державі за значно нижчими від ринкових цінами.
3."РОЗКУРКЛЕННЯ", тобто ліквідація заможніх господарств, де вікористовували найману працю.
Вождь прагнув контролювати селян, через те що була загостренна недостача продовольчих ресурсів. Тим більш сільське населення становило 85% від загального населення, завдяки цьому Сталін бере абсолютний контроль над майже усім населенням.Але звісно селяни вчинили опір, бо господарство відбирало землю у селян.
Колектевізація -- чинник голодомору!!!
Дякую за увагу)))
Сєвєрновська Наталія МФГ-11 (Thursday, 08 October 2020 19:19)
Термін «колективізація сільського господарства» набув офіційного вжитку після його оприлюднення влітку 1919 в листі наркома земельних справ УСРР В.Мещерякова до губернських земельних відділів, а от сама ідея масового створення колгоспів вперше була зафіксована в Декреті про землю 1917, ухваленому Другим Всеросійським з’їздом рад 1917 р.
Планове здійснення колективізації окремих галузей сільського господарства накреслив 5-й Всеукраїнський з’їзд рад (25 лютого–4 березня 1921). До осені 1926 основними формами колективізації були артілі сільськогосподарські та комуни сільськогосподарські, а в наступні роки – товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи). Перехід же до форсованої колективізації розгорнувся в період першої пятирічки (1928/29-1932/33 господарські роки).
Завдання колективіації:
забезпечення матеріальної та сировинної бази для проведення форсованої індустріалізації (саме за валюту від експорту хлібу купувалося сучасне промислове обладнання);
“Керівництво мало надію, що за індустріалізацію заплатять селяни; колективізація сільського господарства, яка проводилась у роки першої п’ятирічки і була покликана досягнути такого результату, примушуючи селян змиритися з низькими державними цінами на їхню продукцію… ” Ш.Фицпатрик Повседневный сталинизм.
ліквідація суперечності між усуспільненою промисловістю і одноосібним сільськім господарством (ідеологічне підгрунтя);
забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством;
повне одержавлення сільського господарства, з метою посилення контролю над ним (очевидно, що державі простіше контролювати не 25-30 млн. індивідуальних селянських господарств, а 200-300 тис. колгоспів).
Сутність політики колективізації полягала в переході від дрібних селянських господарств до великих колективних господарств (колгоспів).
Антонова Валерія МФГ-11 (Friday, 09 October 2020 06:05)
Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона була війною режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Шилов Ігор К-11 (Friday, 09 October 2020 10:59)
Продовжуючи вашу думку, хочу сказати, що це був п'ятирічний план розвитку народного господарства (перетв. СРСР у ПОТУЖНУ промисл. держ.) Понад 80% інвестицій спям. На розвиток важкої промисл. і енергетики, головне джерело фінансування - викачування ресурсів із села.(хліб...)
1929 став роком затвердження сталінського тотал. режиму в СРСР. Маючи вже значну владу і вплив у партії та в народі затвердив свою мету (одноосібна влада)
Одним із найголосніших і тяжких для народу напрямів - це колективізація.
Чому так? Цей напрям несе з собою позбавлення селян всіх прав, землі, ресурсів виробництва, заможніх господарств(які вважалися зрадою радянської влади).
"Розкуркулення" понесло за собою: ізоляції у в'язницях і таборах, виселення селян до Кавказу і навіть розстріл(з непогоди з владою)
І все це Задля ідеології РІВНОСТІ МІЖ УСІМА, тому заможні селяни були змушені приед. до колгоспу, платити податки.
Не ділешься - ворог.
Не згоджуншься з СИСТЕМОЮ(біла ворона) - ворог!!!
На мій особистий погляд " все що не робиться - на краще" це повинно було відбутися щоб люди зрозуміли усю суть цієї ідеології, в цій системі е і плюси і мінуси)