Підготовка до семінару


Семінар

Світ у період економічної кризи 1929-33рр.

Демократичні країни та тоталітарні диктаторськи режими

План

1.США. "Новий курс" Ф.Рузвельта.

2.Німеччина. А.Гітлер, внутрішна політика нацитського режиму.

3.Іспанія. Громадянська війна 1936-39рр. Фашистська диктатура Франко.

4.Соціалістичне будівництво в СРСР.

- Й.Сталін. Тоталітарний характер режиму.

- Індустріалізація.

- Колективізація сільського господарства

- Голодомор 1932-33рр.

- Суспільно-політичне життя. Масовий терор.

Використай в роботі

     Досвід реалізації "Нового курсу" мав важливе історичне значення:

вперше в історії країни з розвинутою ринковою економікою спостерігалася підвищена роль державного регулювання в період кризового стану національного господарства.

     Консерватори  звинувачували Ф. Рузвельта в "соціалізмізації" , проте приватна власність залишалася недоторканною і не націоналізували жодного підприємства чи банку.

    США запобігли революційній  заміні ладу,

    До 1937 р. за низкою головних економічних показників США практично вийшли на рівень 1929 р.

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ


             Необхідність подолання економічної кризи і підготовка до війни потребували централізації економіки. Як і у США, СРСР та Італії, в Німеччині запроваджувалося державне регулювання економікою. Підприємства об'єднувалися в монополістичні групи, що підпорядковувалися Генеральній раді німецького господарства. Рада підпорядковувалася Міністерству економіки; спілки підприємців були об'єднані в корпорацію «Імперський стан німецької промисловості». Господарство Німеччини поділялося на 7 галузей, примусово об'єднаних у корпорації: промисловість, енергетика, ремесла, торгівля, транспорт, банківська справа, страхування. Держава встановлювала: плани виробництва (в 1936 р. було прийнято так званий 4-річний план Г. Герінґа), ціни, ринки збуту; існувала карткова система розподілу товарів, стандартизувалися металеві вироби і деталі машин, будувалися автошляхи, канали, оборонні споруди тощо.

Невід'ємною рисою нацистської диктатури стали масові репресії, зведені в ранг державної політики. На підставі закону про арешт підозрюваних у «підривній діяльності» понад 200 тис. противників режиму було вбито чи закатовано, 450 тис. за політичними, релігійними й расовими мотивами були осуджені. У цілому було піддано репресіям понад 3 млн осіб. Якщо комуністів, соціал-демократів та представників інших антинацистських організацій знищували за їхні політичні переконання, то інші люди страждали через свою національність та колір шкіри.

     Євреї, які становили менше 1 % населення Німеччини, були проголошені чи не головними ворогами диктатури. Нацисти поставили за мету вилучити «неарійців» (євреїв) з громадського життя (нацистське тлумачення «неарійців» передбачало осіб, що мали батьків чи дідусів євреїв). Євреям було заборонено займатися громадськими справами, викладати в школах і університетах, практикувати лікарями, стоматологами і юристами, в їхніх паспортах ставили спеціальні позначки й усім жінкам дописували ім'я Сара, а чоловікам - Ізраїль.

      У квітні 1933 р. НСДАП закликала до бойкоту єврейських магазинів і фірм, проте тоді акція мала лише частковий успіх, оскільки населення виявилося ще непідготовленим до такого неприхованого антисемітизму. У цілому в 30-х рр. було прийнято понад 400 законів і постанов проти євреїв. У Німеччині процес витіснення євреїв з економічного, політичного і культурного життя тривав п'ять років. Дітей виганяли зі шкіл, а студентів з вузів, тих, хто хотів емігрувати, випускали без їхнього майна. В ніч з 9 на 10 листопада 1938 р. нацисти влаштували різню, що увійшла в історію як «кришталева ніч». По всій Німеччині грабувалися й руйнувалися єврейські магазини, синагоги, цвинтарі. Сотні євреїв загинули, а близько 30 тис. нацисти відправили до концтаборів...

У 1939 р. А. Гітлер власноруч підписав наказ про проведення автаназії («легкої смерті»), під дію якого підпадали всі, чиє життя було «позбавлене цінності»: душевнохворі, хворі на гемофілію, хвороби шкіри, очей, вуха, епілепсію, туберкульоз .


ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

ДО противників уряду Народного фронту  приєдналися 80 % збройних сил держави, моральну підтримку надала католицька церква. Кардинал Гома закликав здійснити «хрестовий похід проти червоних», під якими він мав на увазі Народний фронт. Іспанські єпископи направили Ф. Франко колективного листа з підтримкою його боротьби.
Розпочалася громадянська війна, яка спричинила гостру міжнародну кризу  Радянський Союз підтримав республіканців, а Німеччина й Італія - націоналістів. 

Народний фронт зазнав поразки . Встановилася авторитарна диктатура(1939-75рр). Відразу після завершення громадянської війни Ф. Франко запровадив жорстокий терор. Лише за один рік - з квітня 1939 по березень 1940 р. - було страчено близько 100 тис, а ще 2 млн чоловік було кинуто до в'язниць та концтаборів...

Франко принял решение, что королём после его смерти должен стать принц Хуан Карлос, что и произошло в 1975 году. Король Испании Хуан Карлос I завершил процесс превращения страны из авторитарной в демократическую.

Запам'ятай: 

1929-33

1932-33

1929

1933

1936-39


Теоретичний матеріал

Хронологія подій


Історичний словник

Корисні посилання для студентів