БОРОТЬБА   З  КЛАСОВИМ  ВОРОГОМ

    Сталінською адміністрацією

в к.20-х-30-х рр. минулого століття вживалися

як звичайна зброя в боротьбі проти «класового ворога» 

послідовно запроваджувані норми хлібоздачі й оподаткування.

      Так, «куркуль», середній заробіток котрого лише уп'ятеро перевищував середній заробіток незаможника, сплачував податки у  рази  більші, ніж останній .

      Указ від 28 червня 1929 р. дозволяв сільрадам у разі невиконання одноосібним господарством норми хлібоздачі накладати на нього грошові штрафи, у п'ять разів вищі за вартість цієї норми. А несплачення штрафу тягло за собою продаж із торгів господарства й виселення його мешканців...             

 

                                                                             Завдання  до роздумів надаю   напередодні загальнонаціональної 

                                                                                    х в и л и н и      м о в ч а н н я.

Продовж тему, вислови своє розуміння

А.І.

                             

Оставить комментарий

Комментарии: 8
  • #1

    Юлия Петренко (Понедельник, 23 Ноябрь 2015 17:56)

    Времена раскулачивания и коллективизации были очень тяжелыми для жителей сел.
    Начиная с 1929 зажиточных селян насильственно лишали всех средств производства, земли и гражданских прав. Государство уничтожало основную социальную группу сельского населения: аресты, направления в лагеря, выселения, расстрел. Семьи арестованных, заключенных в концлагеря или приговоренных к расстрелу, подлежали высылке в отдаленные северные районы СССР. Некоторые "кулаки" спешно подавали на развод, чтобы спасти семьи от этого.
    Попасть в списки кулаков мог любой крестьянин. Масштабы сопротивления коллективизации были настолько велики, что захватили далеко не только кулаков, но и многих середняков, противившихся коллективизации (в некоторых районах 80% или 90% раскулаченных крестьян были середняками)
    В ходе этого политической репрессии было раскулачено около 4 млн. человек, из них в 1930—1940 в кулацкой ссылке побывало 2,5 млн., в этот период в ссылке умерло 600 тыс. человек.
    Как мы видим, раскулачивание понесло за собой огромные негативные последствия. Так может лучше было бы не вводить такую политику?

  • #2

    Аня Бильская БЗ-11 (Понедельник, 23 Ноябрь 2015 22:18)

    Колективізація- репресивна політика сталінського режиму, яка полягала в насильницькому об'єднанні селян у колективні господарства і ліквідації самостійних селянських господарств.
    Основними завданнями колективізації були:
    -прискорення індустріалізації за рахунок пограбування села
    -забезпечення промисловості дешевою робочою силою
    -ліквідація заможного селянства(кулаків)- "ворога радянськой влади"
    Кулаки(куркулі) заважали радянській владі будуваті те суспільство, в якому усі рівні і тому вона змушувала заможних селян приєднуватися до колгоспів та сплачувати податок, віддавати господарство до колгоспу. "Була ваша корова- стала наша".
    Якщо ці заможні селяни не хотіли ділитися, то їх вважали ворогами народу.

  • #3

    Корольов Віталій ВЗ-11 (Вторник, 24 Ноябрь 2015 20:16)

    Колективізація - політика, за запровадження якої Сталіна, напевно, пам'ятають найкраще.
    Жах, який розпочалося 1927 році.
    У 1927, у регіонах зменшився продаж збіжжя і інших продуктів уряду. Головними причинами цього було: низькі ціни на всю сільськогосподарську продукцію та до того ж час високі ціни на всю промислову, так звана політика «ножиць цін». Цю подію збільшило ворожнечу між бідними і заможними селянами, розглянуті, як кулаки. Нестача продовольства змусила міських жителів купувати усе, що їм було запропоновано. Це змусило селян ховати свої надлишки, щоб прогодувати себе. Восени 1927 міські магазини нагадували пустелю: сир і молоко зникли з прилавків. Потім пропав хліб; люди лише стояли у величезних чергах, щоб отримати свій хлібний пайок. Це було останнім поштовхом до прийняття Сталіним рішення про майбутнє запровадження нової політики замість старого НЕП.
    Для ліквідації цієї кризи було прийнято екстремальні заходи. Тридцять тисяч членів партії були послані у села для ВИЬИВАННЯ зерна з селян.
    Сталін дозволив їм використовувати силу у рази потреби.Бідним селянам давали гроші для того щоб вони відбирали провізію у своїх сусідів та інших мешканців того ж села.
    Для селян це був ЖАХ.

  • #4

    Кристина Калугарь БЗ-11 (Понедельник, 30 Ноябрь 2015 20:34)

    "Курська битва " Мета Німеччини: взяти реванш за Сталінград, змінити хід війни в свою користь.
    Мета СРСР: навмисна оборона, відбиття наступу противника і перехід в контрнаступ.
    Хід битви: 5 липня 1943р. - потужна артпідготовка радянських військ, потім початок фашистського наступу.
    5 - 12 липня запеклі оборонні бої.
    12 липня ворог зупинений по всьому фронту, перехід сов. військ в контрнаступ.
    5 серпня звільнено Орел і Бєлгород.
    23 серпня звільнений Харків. Завершення конртнаступления та Курської битви.
    Значення: Перемога у Курській битві закріпила корінний перелом, що стався в ході Великої Батьківщин. війни та другої світової.
    Фашисти понесли значні втрати в живій силі і

  • #5

    Чумаченко Максим (Пятница, 10 Июнь 2016 08:52)

    Взагалі,на мою думку,політика "розкуркулення" мала два характери.Перший- знищення такого класу як куркулі,поміщики,буржуї.Передача всього їхнього майна колгоспам,тобто,звичайним робітникам,народу.Другий(прихований і непродуманий Сталіном)втрата найкращих і найрозумніших робітників на землі,які могли правильно і швидко вести сільське господарство і давати великі врожаї!Якщо чесно політика примусової і масової колективізації відіграла велику роль в подальшому житті республіки загалом.Це всі сфери життя:соціальна,матеріальна,духовна.

  • #6

    Скоклева Люда ВЗ-11 (Пятница, 10 Июнь 2016 08:57)

    Початки колективізації приурочені до 1928 р. Первинний проект великих перетворень, ухвалений партією в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Його головне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати й перегнати капіталістичний світ» в економічному відношенні.Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, очевидно, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства. Проте незабаром стало ясно, що індустріалізація, як її уявляли в керівництві СРСР, вимагала широкої колективізації.
    Сталін дійшов цього висновку, ймовірно, під час кризи зернозаготівель 1927—1928 рр. Радянські плани розвитку промисловості спиралися на те, що держава зможе дешево купувати зерно у селян. Це дало б їй змогу як забезпечувати хлібом зростаючу робочу силу в містах, так і продавати його за кордон, прибутки з чого в свою чергу йтимуть на фінансування індустріалізації. Але селяни вважали запропоновані державою ціни (часто вони становили лише одну восьму ринкових) надто низькими й відмовлялися продавати збіжжя.

  • #7

    Гавдан Діана ВЗ-11 (Пятница, 10 Июнь 2016 09:11)

    Колективізація — політика колективізації і розкуркулення в СРСР, яка проводилася в період між 1928–1933 роками шляхом створення великих колективних господарств на основі селянських дворів, нові господарські утворення назвали колгоспи.
    Політика колективізації повинна була знищити ворогів робітничого класу. Ідея створення колгоспу для селян була сприйнята як повернення кріпацтва.
    Метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство.
    За пропозицією Й. Сталіна було визначено стратегічне завдання - ліквідувати «куркульство» як клас. Особливо активно боротьба з «куркулем» розгорнулася в перші місяці 1930 р. Під «розкуркулювання» попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю, але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп. Вони проголошувалися «підкуркульниками». Таким чином, політика ліквідації «куркульства» як «класу» була формою репресій стосовно всього селянства.
    Колективізація є однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.

  • #8

    Анастасия Станкова ВЗ-11 (Пятница, 10 Июнь 2016 09:19)

    Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
    Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення.Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона нагадувала війну режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
    Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде непросто й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.