На часі - питання про предметні компетенції Студента.

Компетентність -  проінформованість, обізнаність.

П о в т о р ю є м о      в и в ч е н е

ПОВТОРЕННЯ - важлива умова ефективності навчання

В м і є ш

дати відповідь на запитання,

                                                                      зробити дослідження,

знайти  та  запропонувати новий відеосюжет,

наслідуючи    наочні  роботи студентів,

М А Є Ш         Ш А Н С

    на досягнення позитивного ефекту.  Знання будуть. І оцінки за проінформованість, обізнаність, старанність,  творчість.

Тож, завдання даної сторінки: до поставленої нижче задачі додай СВОЄ рішення.

? Російська революція 1917р.
    Російська революція 1917 року — історичний термін, яким окреслюють революційні події у Російській імперії, що докорінно змінили державний лад у країні. Революція переросла у громадянську війну в 1918.
     Революцію 1917 року поділяємо на 2 етапи: буржуазно-демократичну Лютневу революцію та Жовтневі події у Петрограді(соціалістичну революцію). На першому етапі була повалена монархія, на другому більшовики встановили Владу Рад(РНК, раднарком).
     Період між двома революціями отримав назву Двовладдя.
    Революція відбувалася в умовах участі Росії в Першій світовій війні й призвела до значних втрат, загострення протиріч в сусільстві.
   Російська революція мала важливе значення для утвердження національно-визвольного руху в Україні. В результаті Лютневої революції була створена Центральна Рада, яка проголосила самостійність Української Народної Республіки в січні 1918.

 

Оставить комментарий

Комментарии: 19
  • #1

    Ефименко Катя (Среда, 22 Апрель 2015 07:23)

    революція не була для Росії громом серед ясного неба і її виникнення не можна пояснити тільки підривною роботою революціонерів і лібералів і тим більше підступами іноземної «закуліси». Ні бідність народу, ні відсталість країни самі по собі ще недостатні для того, щоб в ній почався революційний переворот. Щоб кинутися в його вир, мільйони людей повинні усвідомити свою бідність, приниження, безправ'я і відсталість, а для цього потрібен час, відповідна інформація, умілі керівники і, нарешті, якийсь психологічний поштовх, коли до людей приходить розуміння нестерпності існуючого стану речей.. Суть внутрішньої політики уряду Миколи II полягала в тому, щоб не поступитися основними самодержавними принципами і в той же час зняти соціальну напруженість у країні.

  • #2

    Антоніна Николенко (Среда, 22 Апрель 2015 07:25)

    Російська революція 1917 року значним чином визначила хід історії 20 століття. Внаслідок революції утворився Союз Радянських Соціалістичних Республік — держава з тоталітарним режимом, що проголошувала своєю метою побудову комунізму. Виникло протистояння між капіталістичним та соціалістичним світом, яке продовжувалося більшу частину століття у вигляді ідеологічної, економічної та подекуди збройної боротьби.Ще після жовтневої революції, коли владу фактично захопили більшовики, було вирішено все-таки проводити вибори до Всеросійський Установчих Зборів, як це і було заплановано Тимчасовим урядом. З ідеєю Установчих зборів Тимчасовий уряд пов'язував сподівання на стабілізацію — в своїх інтересах — політичної обстановки, зміцнення своєї влади. Водночас, вказуючи на перспективу Установчих зборів, уряд О. Ф. Керенського всіляко зволікав з відповіддю про автономію України.
    Для більшовиків це була спроба легалізувати свою владу проведенням Всеросійських установчих зборів. Однак, при виборах вони не отримали більшості. По Росії більшовики отримують 22% голосів, в Україні — 10,5.
    О 10 годині 5 січня 1918 року розпочинають роботу Установчі Збори. Першим питанням, на якому почався конфлікт було питання про те, хто ж відкриє збори? Однак незважаючи на конфліктність, роботу збори все-таки розпочали. Більшовики, які були в меншості, запропонували прийняти програмний документ «Декларація прав трудящих і експлуатованих». Отримавши відмову вони покидають залу засідань, давши вказівку охороні випускати усіх охочих, але назад вже нікого не пускати. Збори пропрацювали до самого ранку наступного дня, коли начальник охорони Железняков попросив: «Господа, расходитесь! Караул устал!». Цього ж дня, вже 6 січня 1918 року, більшовицький уряд оголосив про розпуск антинародних Всеросійських установчих зборів, які, по-суті, проіснували лише добу. До розпуску Зборів Росія ще мала альтернативу свого розвитку: або Ради, або нова Конституція, після ж розпуску вона зникає.

  • #3

    Скрябина Олеся (Среда, 22 Апрель 2015 07:30)

    Революція розпочалася у березні і згодом переросла у громадянську війну в 1918.Російська революція мала важливе значення для утвердження національно-визвольного руху в Україні.у 1917 року Микола 2 зрікся пристолу,для народу це було як і добре так і погано. В Україні була створена Центральна Рада, яка очолила рух за самостійність.Мені сподобалась ця доповіть,тому що все доступно та не має нічого зайвого)



  • #4

    Николай Андрей (Среда, 22 Апрель 2015 07:31)

    Это период в истории , в котором за короткий промежуток времени в Российской империи произошел коренной поворот событий ( революция) в этот период было свержение Николая II ,через несколько лет гражданской войны, приход к власти большевиков и все это на фоне 1 Мировой войны . . Все эти события привели к массовой гибели людей, в последствии к голоду и Красному террору Сталина и все это ради того что бы создать новую страну...Так был создан Советский союз (СССР)!

  • #5

    Арина Набатова (Среда, 22 Апрель 2015 07:37)

    Результатом лютневої революції 1917 року стало повалення самодержавства, зречення царя від престолу, виникнення в країні двовладдя.

  • #6

    Жуминская Даниела (Среда, 22 Апрель 2015 11:18)

    Результатом лютневої революції 1917 року стало повалення самодержавства, зречення царя від престолу, виникнення в країні двовладдя: диктатури крупою буржуазії в особі Тимчасового уряду і Ради робітничих і солдатських депутатів, який представляв революційно-демократичну диктатуру пролетаріату і селянства.
    Перемога лютневої революції була перемогою всіх верств населення над самодержавством, ривком, просунувшись Росію до передовими країнами в сенсі проголошення демократичних і політичних свобод, перетворила Росію в одну з найдемократичніших країн.
    Виник двовладдя показало, що світова війна прискорила хід історичного розвитку країни, перехід до більш радикальних перетворень.
    Велико і міжнародне значення

  • #7

    Тюпа Валерей (Среда, 22 Апрель 2015 11:20)

    Історичний термін, яким окреслюють революційні події у Російській імперії 1917 року, що докорінно змінили державний лад у країні. Революція розпочалася у березні і переросла у громадянську війну в 1918 .

  • #8

    Александра Рудь (Среда, 22 Апрель 2015 11:24)



    Толчком к началу массовых выступлений под политическими лозунгами стало «Кровавое воскресенье» — расстрел императорскими войсками в Санкт-Петербурге мирной демонстрации рабочих во главе со священником Георгием Гапоном 9 (22) января 1905. В этот период стачечное движение приняло особенно широкий размах, в армии и на флоте произошли волнения и восстания, что вылилось в массовые выступления против монархии.Правда, это
    РЕВОЛЮЦИЯ 1905 года. Вскоре, 1917, новая революция, которая свергла царскую власть.

  • #9

    Захаров Василий (Среда, 22 Апрель 2015 11:28)

    Отже, Лютнева буржуазно-демократична революція стала історичним фактом. Її успіх зумовлювався тим, що у ліквідації самодержавства були зацікавлені всі верстви російського суспільства, виключаючи консервативних поміщиків, вище чиновництво, генералітет та інші монархічні елементи, які становили мізерну частку населення країни. Революція носила дійсно всенародне характер. Але діяли в ній класові і політичні сили були різні.

  • #10

    Антон Шерстюк (Среда, 22 Апрель 2015 11:39)

    Основні події Лютневої революції відбувалися в Петрограді (Росія) в 1917 році, - починаючи з повалення царизму Лютневою революцією, коли влада перейшла до Тимчасового уряду, який, в свою чергу, було повалено в результаті жовтневого збройного повстання більшовиків, які проголосили радянську владу.
    На Мій Погляд Ця РЕВОЛЮЦІЯ до добра НЕ привела ...:)

  • #11

    Волков Владислав Б-11 (Среда, 22 Апрель 2015 11:43)

    У російській революції яка почалася 1917р. було два етапи : Буржуазно-Демократична і жовтневі події і Була повалена монархія , потім,восени, більшовики встановили Владу Рад. Розпочалась громадянська війна Ці події призвели до масової загибелі людей...
    В наш час ці події для багатёх не мають ніякого значення ,але для мене не знати що таке російська революція ,це майже злочин ,тому треба вчити Історію і не забувати такі важливі події !

  • #12

    Кейль Роман, В-11 (Четверг, 23 Апрель 2015 07:36)

    В цьому році ми вперше відмічали річніцю Революції Гідності, пройдуть роки і їй буде дана оцінка. Революція 1917 р дала нам багато корисного...

  • #13

    Сердюк Виктор В-11 (Четверг, 23 Апрель 2015 07:43)

    Познавательно... Мы видем коренной перелом в розвитии стран мира в интересных и кровавых событиях 1910-50-х годов. Храбрые и безрасудные
    поступки исторических личнастей... Чёрт возми. Скучно ? Не думаю что скучно, а на оборот ищораз ПОЗНАВАТЕЛЬНО. Предупреждаю когда вы будите читать вы несможите оторваться от прилива инфармацыи. И вдумайтесь нужно ли нам ёщо такие события или нет! Я щетаю что НЕТ.

  • #14

    Урдя Михаил (Пятница, 15 Май 2015 20:48)

    Як уже було сказано, Перша світова війна стала суво­рим випробуванням для Росії. На початок 1917 р. стан економіки, політична ситуація, що склалася в країні, зро­стання соціального напруження, посилення невдоволен­ня, що охопило і ліберальну громадськість, і армію, і переважну частину трудящих, свідчили про складання ре­волюційної ситуації.

    Причинами розгортання революції в Росії були:

    —протиріччя між відсталою надбудовою та прагнен­ням економічно сильної буржуазії захопити владу;

    —протиріччя між працею і капіталом;

    —невирішеність аграрного питання;

    —невирішеність національного питання.

    Завданнями революції в Росії були:

    —ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії;

    —створення умов для вільного розвитку ринкової сис­теми на селі;

    —демократизація суспільно-політичного життя країни;

    —гарантія захисту соціальних прав трудящих;

    — забезпечення вільного розвитку націй.

    Основні етапи російської революції:

    23 лютого -4 3 березня 1917 р. — буржуазно-демокра­тична революція;

    березень - липень 1917 р. 4- двовладдя;

    липень - жовтень 1917 р. -т революційна криза;

    жовтень 1917 р. -і- червень 1918 р. встановлення диктатури більшовиків;

    червень 1918 р. - березень 1921 р. —т громадянська війна.

    Революційні події в Росії розпочалися в лютому 1917 р. У подіях, що відбувалися в Петрограді, можна виділити два періоди: 1-й -4- з 23 по 28 лютого: наростання напруги; 2-й - з 28 лютого по 3 березня 1917 р.: повалення самодержавства.

    23 лютого 1917 року на Путиловському заводі розпо­чався страйк, в якому взяло участь 90 тис. чол. Поступово страйк охопив основні заводи Петрограда, і в суботу 28 лю­того страйкувало вже 240 тис. чол. Історики виділяють дві причини страйку: погіршення забезпечення хлібом Пе­трограда та локаут на Путиловському заводі. Страйк по­клав початок революції у Петрограді.

    У ніч з 27 на 28 лютого проходило термінове засідання кабінету міністрів за участю Родзинка (Голова Державної Думи) та брата царя — Михайла. Обговорювався план дій щодо виходу з кризи. Міністри вирішили просити царя направити в столицю вірні війська. О 3 годині ранку Родзянко покинув засідання, а о 4-й міністрам стало відо­мо про утворення Тимчасового комітету Державної Думи, що взяв на себе функції уряду і заарештував Голову Дер­жавної Ради Щегловітова. Великому князеві Родзянко за­пропонував стати регентом при малолітньому сині Миколи II Олексії. Про це повідомили царя. Останній вирішив при­бути до столиці, щоб самому розібратися в ситуації, і згоди на регентство Михайла не дав. 28 лютого Микола II дору­чив Родзянкові сформувати новий Кабінет міністрів. Останній вирішував, до якого табору примкнути — до монархії чи до мас. І все-таки Родзянко дав згоду очолити Тимчасовий комітет Державної Думи, до якого увійшли соціалісти Керенський та Чхеїдзе. В таборі лібералів роз­гортається боротьба за владу між думською фракцією на чолі з Мілюковим, лідерами соціалістів Чхеїдзе та Керенським, а також Родзянко. Не знаючи точної картини роз­витку подій у столиці і вбачаючи в Тимчасовому комітеті реальну силу, російський генералітет на чолі з генералом Алексєєвим вирішив підтримати вимогу про зречення Миколи II трону.

  • #15

    Кириченко Александр (Пятница, 22 Май 2015 09:33)

    Друга світова війна наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2194 дні до 2 вересня 1945. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна. Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.
    Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Німеччина розпочала окупацію Польщі, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині через два дні, що дозволяє вважати початком світової війни саме цю дату. Інші дати, що розглядаються деякими авторами як дати початку війни: початок японської інтервенції в Манчжурію 13 вересня 1931, початок другої японсько-китайської війни 7 липня 1937 року та початок угорсько-української війни 14 березня 1939 року.

  • #16

    Вололовцева Анастасия, АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:31)

    Лютнева буржуазно-демократична революція 1917, друга російська революція, в результаті якої було повалено самодержавство і створені умови для переходу до соціалістичного етапу революції.
    Напередодні революції на політичній арені як і раніше діяли три табори: урядовий, ліберально-буржуазний або опозиційний, і революційно-демократичний. До початку 1917 позицій кожного з них в порівнянні з 1905–07 визначилися з ще більшою чіткістю. Розкладання царизму досягло межі. У урядовому таборі брали гору самі оскаженілі сили реакції і мракобісся, що знайшли своє якнайповніше вираження в распутінщине. Кріпосники-поміщики, основа урядового табору, на чолі з царською монархією готові були піти на операцію з монархією німецькою, аби «не віддати» Росію ліберальної буржуазії. Основною метою буржуазії як класу було досягнення політичної влади в державі, якою вона «... давно править... економічно...». З перших днів війни виникли буржуазні організації: Всеросійські земський і міський союзи. У липні 1915 вони утворили Головний комітет цих союзів.

  • #17

    Гущак Кристина АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:32)

    В середине сентября В.И. Ленин разработал план вооруженного восстания и пути его осуществления. Главной целью октябрьской революции было завоевание власти Советами.

    12 октября был создан Военно-революционный комитет (ВРК) – центр по подготовке вооруженного восстания. Зиновьев и Каменев, противники социалистической революции, выдали сроки восстания Временному правительству.

    Восстание началось в ночь на 24 октября за день открытия II съезда Советов. Правительство сразу же удалось изолировать от верных ему вооруженных частей.

    25 октября В.И. Ленин прибыл в Смольный и лично руководил восстанием в Петрограде. В ходе октябрьской революции были захвачены важнейшие объекты такие, как мосты, телеграф, правительственные учреждения.

    Утром 25 октября 1917 г. ВРК объявил о свержении Временного правительства и передаче власти Петроградскому Совету рабочих и солдатских депутатов. 26 октября был захвачен Зимний дворец и арестованы члены Временного правительства.

    Октябрьская революция в России свершилась при полной поддержке народных масс. Союз рабочего класса и крестьянства, переход вооруженной армии на сторону революции, слабость буржуазии определили итоги октябрьской революции 1917 года.

    25 и 26 октября 1917 г. прошел II Всероссийский съезд Советов, на котором был избран Всероссийский Центральный Исполнительный Комитет (ВЦИК) и образовано первое Советское правительство - Совет Народных Комиссаров (СНК). Председателем СНК был избран В.И. Ленин

  • #18

    Горох Каріна (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:56)

    Революція почалася у 1917 році.Ця революція змінила державний лад у країні.Вона поділялася на два єтапи:Буржуазно-демократичний та У російській революції яка почалася 1917р. було два етапи : Буржуазно-демократичний і жовтневі події...В наслідок революції був утворений СРСР...

  • #19

    Пухка Таня ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:22)

    У "розкуркулення" була як добра ,так і погана сторона. Погана сторона полягала в тому, що це все проводлось насильницьким способ і це був важкий тягар для людей. А добре тим, що згодом це добре вплинуло на людей і допомогло їм об'єднатися.
    Взагалі,я згодна з багатьма коментаріями, але також хочу доповнити,що під час революції було дуже багато заборон.
    Також крім українських національних партій, в Україні розгорнули діяльність російські, єврейські, польські та інші національні організації, серед яких найвпливовішими були місцеві організації російських партій кадетів і октябристів, а також поміщицько-монархічного "Союзу руського народу".
    Хоча більшість росіян радо вітала війну, та тривалий конфлікт виснажив ентузіазм. Солдати більше не хотіли віддавати свої життя за інтереси царя в далеких краях, і до 1917 почалося масове дезертирство. Як дезертири, так і солдати російської армії та флоту, маючи зброю в руках, були суттєвим фактором у розвитку революційних подій.

?Громадянська війна

Громадя́нська війна́ — військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни.

Від повстань, бунтів та заколотів громадянська війна відрізняється масштабами та інтенсивністю військових дій. Громадянська війна характеризується тривалістю, великою кількістю жертв і значною витратою ресурсів.

У громадянських війнах ХХст. загинуло десятки  мільйонів осіб, вони призвели також до насильницького переселення багатьох мільйонів інших. Наслідком громадянських воєн неодмінно стає колапс економіки...

Оставить комментарий

Комментарии: 5
  • #1

    Остапенко Петро (Среда, 22 Апрель 2015 11:45)

    Громадянська війна почалась у 1917 році.В ній було протиборствували багато зброєних формувань.Найважливіші з них були - Червона армія(Створена більшовками)Добровільча армія(білі,створена офіцерами царьської армії)армія УНР(Створена урядом УНР)і Революційна повстанська армія(армія батьки Махна та деякі інші добровільні військові формування, створені для захисту інтересів селянства України).За офіційною радянською версією, Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році .Громадянська війна, за оцінками різних істориків, забрала від 14 до 23 мільйонів життів.Ці події показали нам, що війна за владу, між громадянами однієї держави) до нічого хорошого не приведе.

  • #2

    Нечипорук Мар'яна (Суббота, 25 Апрель 2015 12:26)

    1918-1920 роки- період громадянської війни в Росії. Перемога більшовицького режиму. Громадянська війна - трагедія народу.Вона забрала мільйони життів.І зайвий раз показала нам ,доводячи щось одне одному ми забуваємо, що можуть постраждати звичайні люди.

  • #3

    Валера Тюпа (Пятница, 22 Май 2015 09:29)

    Громадя́нська війна́ — військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни[1] або, рідше, між двома країнами, створеними на уламках раніше єдиної держави[2]. Поняття громадянська війна пішло від латинського bellum civile, яким використовувався для позначення громадянських воєн у Стародавньому Римі Прикметою 20 століття стало зростання середньої тривалості громадянських воєн з одного — півтора років у 1900—1944 роках до чотирьох років у другій половині 20 століття (після Другої світової війни). І хоча темпи появи нових громадянських воєн починаючи з середини 19-го століття були відносно сталими, однак збільшення тривалості громадянських воєн призвело до збільшення кількості воєн, які ведуться одночасно в будь-який час. Наприклад, у першій половині 20-го століття одночасно велось не більше п'яти громадянських воєн, а наприкінці холодної війни (у 80-х роках 20-го століття) одночасно велось понад 20 громадянських воєн. У громадянських війнах, починаючи з 1945 року, загинуло понад 25 мільйонів осіб, вони призвели також до насильницького переселення багатьох мільйонів інших. Наслідком громадянських воєн неодмінно стає колапс економіки. М'янма, Уганда та Ангола є прикладами країн, які мали великі економічні перспективи перед початком у них громадянських воєн, але війни змінили їхнє економічне становище Найдавніші відомі в історії громадянські війни - громадянські війни в стародавньому римському суспільстві. При дослідженні будь-якої громадянської війни дослідники виділяють основне протиріччя, через яке точилась дана війна, а також дві основні суспільні групи (класи), боротьба між якими визначала характер цієї війни.Від повстань, бунтів та заколотів громадянська війна відрізняється масштабами та інтенсивністю військових дій. Громадянська війна характеризується тривалістю, великою кількістю жертв і значною витратою ресурсів. Часто-густо в громадянських війнах використовують регулярні збройні сили

  • #4

    Захаров Василий (Пятница, 22 Май 2015 09:40)

    Цивільна війна на території Росії остаточно закінчилася до кінця 1920 р., за винятком окремих районів Закавказзя, Середньої Азії та Далекого Сходу. Більшовики в ході запеклого опору зуміли утримати владу, а в боротьбі з силами інтервенції збереження російську державність.

  • #5

    Мельник Кирило БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:41)

    Причинами революції в Росії були: протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами; протиріччя між працею і капіталом; невирі-шеність аграрного питання: існування поміщицького господарства, безземелля значної частини селян; невирішеність національного питання; загострення всіх проблем Російської імперії в результаті невдалої участі в Першій світовій війні.
    Завданнями революції в Росії були: ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії; створення умов для вільного розвитку ринкових відносин; вирішення аграрного питання; демократизація суспільно-політичного життя країни; гарантія захисту соціальних прав трудящих; забезпечення вільного розвитку нації, що населяли Росію; виведення Росії з війни.
    Періодизація російської революції:
    23 лютого - 3 березня 1917р.- повалення монархії;
    березень - липень 1917 р.- двовладдя;
    липень - жовтень 1917 р.- революційна криза;
    жовтень 1917 р.- червень 1918 р.- встановлення диктатури більшовиків;
    червень 1918 р. - березень 1921 р. - громадянська війна.
    Початок революції. 23 лютого 1917 р. (за старим стилем) на Путиловському заводі розпочався страйк, в якому взяло участь 90 тис. осіб. Поступово страйк охопив основні заводи Петрограду і в суботу 28 лютого вже страйкувало 240 тис. осіб. Страйки були викликані погрозою локауту, погіршенням постачання населення хлібом, падінням реального життєвого рівня. Це був стихійний вибух невдоволення внаслідок накопичення соціальних проблем.
    Ні опозиційні партії, ні урядові кола не були готові до такого розвитку подій. Спроби поліції за наказом царя придушити виступи робітників лише загострили становище. 27 лютого солдати Волинського полку відмовились стріляти в демонстрантів і перейшли на їхній бік.

? Комуністичний  рух

Комунізм — це суспільний лад, соціально-економічна система(формація), що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва;  вчення про майбутнє безкласове суспільство, в якому відсутня приватна власність на засоби виробництва та експлуатація людини людиною; а також це практика втілення цього вчення у життя.

        Спроба втілення ідеї комунізму у ХХ ст.  коштувала  людству кілька сотень мілліонів людских жертв. Внаслідок існування комуністичних режимів найбільше постраждали  населення таких країн, як СРСР (нині це Казахстан, Україна, Росія та ін.), Китай («культурна революція», «великий стрибок»), Камбоджа (диктатура «червоних кхмерів»), В'єтнам, КНДР, Куба та багато інших.

         Комуністична державна політична практика зазнала засудження в більшості країн Європи, де раніш існували «комуністичні» політичні режими. З цього приводу зокрема була прийнята Резолюцію Ради Європи № 1481 щодо засудження комунізму.

      Останнім часом в українському парламенті  піднімається  питання декомунізації України. Засудження комуністичного режиму, заборона публічного  використання радянської символіки, зміна радянських назв об’єктів місцевої топоніміки, населених пунктів, районів, областей, підприємств та організацій тощо.


Оставить комментарий

Комментарии: 0

? Радянська влада.Проголошена в Росії другим Всеросійським з'їздом рад(жовтень 1917)

СРСР. Союз радянських соціалістичних республік - наддержава(1922-1991рр.)

   У декларації про утворення було заявлено, що СРСР є «рішучим кроком на шляху об’єднання трудящих усіх країн у світову Соціалістичну Радянську Республіку». В офіційному гімні створеного(1919) і керованого Москвою Комінтерну співалося: «Наш лозунг — всесвітній Радянський Союз». Активно проводилася політика експорту революції.

    Під час  2 світової війни  на вимогу союзників у травні 1943 року Комінтерн було розпущено.

    У 1960 р. була прийнята доктрина мирного співіснування, яка визнала можливість мирних стосунків т.зв. соціалістичного табору з рештою країн світу.

     Офіційною доктриною КПРС, яка мала у СРСР безроздільну монополію влади, було встановлення т.зв. диктатури пролетаріату (тобто диктатури прорадянської партії) у будь-якій країні, над  якою домінував СРСР . 

Оставить комментарий

Комментарии: 3
  • #1

    Николенко Антоніна АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:26)

    Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною і Італією, задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу.[3] Передчасна смерть Гомбоса в 1936 при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені і зайняття посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної вісі.[3]

    В листопаді 1936-го року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь Рим — Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною і Італією від 25 жовтня 1936-го року. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи і світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй і Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, в травні 1939-го року, ці відносини, перетворенні в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».

    Термін «Держави осі» формально почав вживатись після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією та Італією 27 вересня 1940-го року. До договору пізніше приєднались Угорщина (20 листопада 1940-го року), Румунія (23 листопада 1940-го року), Словаччина (24 листопада 1940-го року) і Болгарія (1 березня 1941-го року). Італійське ім'я Roberto вживалось як скороченння «Rome-Berlin-Tokyo» і мало нове значення між 1940 і 1945. Його найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936-го року

  • #2

    Горенко Вiталiй ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:05)

    1 грудня 1934року було прийнято Й.Сталiним "Масовий терор" люди вiдчували страх перед цим терором , томущо багато людей було обвинувачено за те ,що вони були проти комунiстичноi партii , це тривало багато часу в 1985 роцi було реабiлiтовано багато людей поки не закiнчився цей терор

  • #3

    Кожухаренко Ольга БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:45)

    Радянська влада,від одного лише слова "радянська" в мені стає не по собі-це страшні часи,часи смерті і голоду, не компетентної влади.З вивчення історії в мене в пам'яті немає жодної згадки про хороше життя нашого народу.Нам пощастило,що ті страшні події історії для нас є лише історією.Ми повинні знати історію,щоб це не повторилося і ми пам'ятали та шанували невинних жертв сталінських репресій.

?Держави  осі  Берлін-Рим-Токіо


    Термін «Держави осі»  почав вживатись у 1940 р. (після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією та Італією). Пізніше до них приєднались Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія.

     Найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936-го року.

Оставить комментарий

Комментарии: 9
  • #1

    Волков Влад (Пятница, 22 Май 2015 09:30)

    Країни осі, Нації осі, Об'єднання осі, Країни фашистського альянсу, гітлерівська коаліція — об'єднання фашистських країн в часи Другої світової війни. Три головні елементи осі, німецький Третій Рейх, фашистська Італія та Японська імперія («Вісь Рим-Берлін-Токіо») були частиною військового союзу Берлінського пакту створеного в серпні 1940, що офіційно заснувала Об'єднання Осі. Під час найбільшого підйому країни пакту домінували над значною частиною Європи, Африки, Східної і Південно-Східної Азії і Тихого океану. З листопада 1940 року між нацистською Німеччиною і радянською Росією велися офіційні таємні переговори про приєднання СРСР до Осі, що повинно було здійснитись шляхом підписання нового документу про фактичний розподіл Східної півкулі планети між учасниками - укладання Пакту чотирьох Держав між нацистською Німеччиною, фашистською Італією, Японською імперією та комуністичним СРСР.

  • #2

    Боровик Владислав (Пятница, 22 Май 2015 09:35)

    Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною і Італією, задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу.В листопаді 1936-го року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь Рим — Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною і Італією від 25 жовтня 1936-го року. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи і світу мали б обертатись. Його найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936-го року.

  • #3

    Деревянко Алина , АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:26)

    Ускладнення обстановки у світі у другій половині 30-х років сприяло утворенню блоку агресивних держав. Німеччина, Італія та Японія не прихо­вували того факту, що прагнули реваншу, вважаючи себе обділеними вер-сальсько-вашингтонською системою міжнародних договорів, які були укла­дені після закінчення Першої світової війни.
    Доброзичлива позиція Німеччини під час італійської агресії проти Ефі­опії та спільна італійсько-німецька інтервенція в Іспанію призвели до збли­ження позицій сторін. 25 жовтня 1936 р. в угоді, що складалась із п'яти пунк­тів, сторони задекларували спільність позицій у зовнішній політиці і домови­лись про розподіл сфер експансій в Європі і на Середземному морі. У дого­ворі містилося твердження «про загрозу з боку комунізму миру та безпеці в Європі». Із цього часу співробітництво двох тоталітарних держав дістало назву вісь «Берлін - Рим» , а їхні учасники — «держави осі». У своєму виступі Муссоліні говорив про «вертикаль Берлін - Рим» , подібну осі, навко­ло якої повинні будуть групуватися інші європейські країни.

    25 листопада 1936 р. було підписано німецько-японську «Угоду про­ти Комуністичного Інтернаціоналу» яка отримала назву «Антикомінте­рнівський пакт» . Сторони домовилися протягом 5 років підтримувати спів­робітництво у справі обміну інформацією про діяльність Комінтерну і засто­совувати суворі заходи проти осіб, які прямо або побічно всередині країни чи за кордоном перебувають на службі Комінтерну.

    Водночас було підписано і секретну військову угоду, у якій сторони зо­бов'язувалися «не вживати ніяких заходів» , шо могли б сприяти полегшенню становища СРСР у разі його «неспровокованого» нападу на Німеччину або Японію, а також без взаємної згоди не укладати з СРСР будь-яких договорів, що суперечили б духові угоди. «Антикомінтернівський пакт» стимулював посилення агресії Японії в Азії, яка розпочала у липні 1937 р. широкомасш­табну війну проти Китаю.

    6 листопада 1937 р. у Берліні відбулося підписання протоколу про приєднання Італії до «Антикомінтернівського пакту» . Утворилося об'єд­нання трьох агресивних держав, що дістало назву «вісь Берлін - Рим -Токіо» . Хоча офіційно цей блок був спрямований проти СРСР і лівих сил усередині країн-учасниць, насправді він становив серйозну небезпеку й для західних держав — США, Великої Британії та Франції.

    22 травня 1939 р. у Берліні був підписаній італо-німецький договір про військовий союз, так званий «сталевий пакт» . Згідно з його умовами, якщо одна зі сторін вступить у війну, друга зобов'язана також розпочати її і підтримати союзницю «на суші, на морі і в повітрі».

    Таким чином, було остаточно сформовано військовий союз трьох агре­сивних держав, які стали ініціаторами розв'язання Другої світової війни.

  • #4

    Николенко Антоніна АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:30)

    Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною і Італією, задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу. Передчасна смерть Гомбоса в 1936 при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені і зайняття посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної вісі.

    В листопаді 1936-го року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь Рим — Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною і Італією від 25 жовтня 1936-го року. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи і світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй і Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, в травні 1939-го року, ці відносини, перетворенні в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».

    Термін «Держави осі» формально почав вживатись після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією та Італією 27 вересня 1940-го року. До договору пізніше приєднались Угорщина (20 листопада 1940-го року), Румунія (23 листопада 1940-го року), Словаччина (24 листопада 1940-го року) і Болгарія (1 березня 1941-го року). Італійське ім'я Roberto вживалось як скороченння «Rome-Berlin-Tokyo» і мало нове значення між 1940 і 1945. Його найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936-го року

  • #5

    Вололовцева Анастасия, АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:35)

    Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною і Італією, задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу. Передчасна смерть Гомбоса в 1936 при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені і зайняття посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної вісі.

    В листопаді 1936-го року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь Рим — Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною і Італією від 25 жовтня 1936-го року. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи і світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй і Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, в травні 1939-го року, ці відносини, перетворенні в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».

  • #6

    Гущак Кристина АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:37)

    Державы ОСИ
    Название блока фашистских государств, сражавшихся против антигитлеровской коалиции во Второй мировой войне. Адольф Гитлер в Германии и Бенито Муссолини в Италии в октябре 1936 г. провозгласили создание оси Рим—Берлин, «вокруг которой могут объединиться все европейские государства». В ноябре 1936 г. коси присоединилась Япония. В 1939 г. последовал полномасштабный военно-по-литический союз между Германией и Японией, так называемый «Стальной пакт». Заключенный в мае 1940 г. Трехсторонний пакт между тремя державами скрепил их союз. Позднее его членами стали Венгрия, Румыния и Болгария, а также нацистские Словакия и Хорватия.

  • #7

    Бацанюк Віталія аз-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:50)

    Ускладнення обстановки у світі у другій половині 30-х років сприяло утворенню блоку агресивних держав. Німеччина, Італія та Японія не прихо­вували того факту, що прагнули реваншу, вважаючи себе обділеними вер-сальсько-вашингтонською системою міжнародних договорів, які були укла­дені після закінчення Першої світової війни
    Із цього часу співробітництво двох тоталітарних держав дістало назву вісь «Берлін - Рим», а їхні учасники — «держави осі». У своєму виступі Муссоліні говорив про «вертикаль Берлін - Рим», подібну осі, навко­ло якої повинні будуть групуватися інші європейські країни.
    25 листопада 1936 р. було підписано німецько-японську «Угоду про­ти Комуністичного Інтернаціоналу» яка отримала назву «Антикомінте­рнівський пакт». Сторони домовилися протягом 5 років підтримувати спів­робітництво у справі обміну інформацією про діяльність Комінтерну і засто­совувати суворі заходи проти осіб, які прямо або побічно всередині країни чи за кордоном перебувають на службі Комінтерну.
    Водночас було підписано і секретну військову угоду, у якій сторони зо­бов'язувалися «не вживати ніяких заходів», шо могли б сприяти полегшенню становища СРСР у разі його «неспровокованого» нападу на Німеччину або Японію, а також без взаємної згоди не укладати з СРСР будь-яких договорів, що суперечили б духові угоди. «Антикомінтернівський пакт» стимулював посилення агресії Японії в Азії, яка розпочала у липні 1937 р. широкомасш­табну війну проти Китаю.
    Так склався агресивний блок трьох держав: Німеччини, Італії, Японії, що одержав назву «Вісь Берлін — Рим —- Токіо».

    Логічним продовженням агресивної політики Італії і Німеччини став висновок 22 травня 1939 р. «Сталевого пакту» — військового союзу наступального характеру. Пакт передбачав взаємну підтримку країн на суші, морі й у повітрі у випадку військових ускладнень чи нападу на одну з держав договору.

    Висновок. Формування агресивного фашистсько-військового блоку «Вісь Берлін — Рим — Токіо» відбулося в результаті італо-німецьких (1936), японо-німецьких (1936 р.) і італо-германо-японських (1937 р.) домовленостей. Швидке створення коаліції фашистських держав

  • #8

    Настя Кузьменко АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:51)

    18 грудня 1940 року Гітлер прийняв, як він пізніше зізнавався, найскладніше рішення у своєму житті - підписав план «Барбаросса». Радянська держава із можливого союзника по Осі невдовзі перетворилася на головного ворога.
    Здавалося, ніщо не може порушити ідилічної дружби двох «пролетарських» диктатур. Але гарячого літа 1940 року відбулися події, які змусили німецького фюрера, його дипломатів і генералів нервово кусати губи.Нещодавно виповнилося 70 років з моменту укладення знаменитого Берлінського пакту відомого ще під назвою Пакт трьох держав. Троє керівників зовнішньополітичних відомств – Й. фон Ріббентроп (Німеччина), Г.Чіано (Італія) та С.Курусу (Японія) поставили свої автографи під угодою, яка стала логічним продовженням так званого Сталевого пакту, підписаного Німеччиною та Італією 22 травня 1939 року. Діяти Пакт трьох мав упродовж 10 років, він, між іншим, передбачав фактичний розподіл сфер впливу між країнами-підписантами в Європі та Східній Азії.

  • #9

    Андрей Николай АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:54)

    Антикоминтерновский пакт Японско-немецкое соглашение по обороне от коммунизма , дата заключения 25 ноябра 1936 года, место заключения Берлин. Пакт создавший Японско Немецкий блок направленный против коммунистического строя с целью не допустить дальнейшее развитие коммунизма.

?Антигітлеровська коаліція


     Створення  Антигітлерівської коаліції завершилося підписанням

1 січня 1942 року у Вашингтоні Декларації 26 держав, які вважалися членами військового союзу. Проте фактично з гітлерівським блоком воювали тільки Велика Британія, СРСР і США("велика трійка").

      Антигітлерівській коаліції належить історична заслуга в розгромі агресорів,

які розв'язали війну з метою встановлення свого світового панування.

Найбільший тягар Другої світової війни 1939-45рр.

припав на   Радянський Союз

Оставить комментарий

Комментарии: 8
  • #1

    Волков Влад (Пятница, 22 Май 2015 09:34)

    Антигітлерівська коаліція виникла внаслідок гітлерівського нападу на Польщу 1 вересня 1939 року. Велика Британія і Франція в ультимативній формі зажадали від Німеччини припинити агресію і, не отримавши відповіді, 3 вересня оголосили їй війну. Так склалася перша Антигітлерівська коаліція

    У травні—червні 1940 року гітлерівський вермахт розгромив англо-французький блок. 22 червня Франція капітулювала, Велика Британія продовжувала воювати. Її союзниками залишилися тільки емігрантські уряди окупованих Гітлером країн, що знайшли притулок у Лондоні. Як військовий союз Антигітлерівська коаліція перестала існувати.

    Напад нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року докорінно змінив ситуацію. 12 липня 1941 року у Москві укладено англо-радянську угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. Утворилася друга Антигітлерівська коаліція. 11 грудня 1941 року Гітлер оголосив війну США і Антигітлерівська коаліція поповнилася новими членами. Юридичне оформлення Антигітлерівської коаліції завершилося підписанням 1 січня 1942 року у Вашингтоні Декларації 26 держав, які вважалися членами військового союзу. Проте фактично з гітлерівським блоком воювали тільки Велика Британія з домініонами, СРСР і США.

    Антигітлерівській коаліції належить історична заслуга в розгромі агресорів, які розв'язали війну з метою встановлення свого світового панування. Найбільший тягар боротьби проти гітлерівської Німеччини припав на Радянський Союз. США до 1944 року основну масу своїх діючих збройних сил спрямовували проти Японії. СРСР вступив у війну з Японією через три місяці після підписання акта капітуляції Німеччини.

    Загальновизнаною політичною програмою другої Антигітлерівської коаліції була Атлантична хартія від 14 серпня 1941 року, запропонована президентом США Франкліном Рузвельтом. Продовженням Антигітлерівської коаліції у повоєнний час стало створення Організації Об'єднаних Націй.

  • #2

    Вололовцева Анастасия, АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:37)

    В результате агрессии Германии против СССР международная ситуация изменилась: у Англии, которая раньше одна противостояла Германии, появился союзник. В первые дни войны премьер-министр Великобритании У. Черчилль, который был сторонником бескомпромиссной борьбы с Германией, заявил о готовности поддержать Советский Союз. Свою готовность оказать помощь высказали и США. Летом – осенью 1941 г. шло активное дипломатическое сближение союзных стран. Советский Союз присоединился к принятой США и Англией Атлантической хартии, в которой впервые были обозначены цели участия в войне стран антигитлеровской коалиции. На стороне трех государств было бесспорное превосходство в людских и материальных ресурсах. Теперь многое зависело от способности и желания этих держав распоряжаться ими и координировать свои действия.

    Официальное вступление США во Вторую мировую войну 8 декабря 1941 г. существенно повлияло на соотношение сил в мировом конфликте и способствовало завершению создания антигитлеровской коалиции.

    1 января 1942 г. 26 государств подписали Декларацию Объединенных Наций, присоединившись к целям и принципам, изложенным в Атлантической хартии. Правительства стран-союзниц брали на себя обязательства направить все свои ресурсы против членов Тройственного пакта, а также не заключать сепаратного перемирия или мира с врагами.

  • #3

    Бцанюк Віталія а-з11 (Пятница, 22 Май 2015 11:37)

    З перших годин нападу фашистської Німеччини на СРСР стало зрозумілим, що розрахунки Гітлера на міжнародну ізоляцію СРСР зазнали краху. В день початку агресії У.Черчілль заявив: “Кожний, хто воює проти Гітлера, – друг Англії, кожен, хто воює на його боці,- ворог Англії”. 22 червня 1941 р. у звернені до нації англійській прем’єр заявив, що Великобританія надасть “Росії і російському народу всю допомогу, яку тільки зможе”. Про свою підтримку СРСР заявив і президент США.
    Таким чином, з початком радянсько-німецької війни почала формуватися антигітлерівська коаліція.
    Формування антигітлерівської коаліції дозволило консолідувати сили у війні проти нацистської Німеччини, максимально використовувати наявні в розпорядженні демократичних держав ресурси, своєчасно приймати військові рішення, адекватні склалася на фронтах обстановці.

  • #4

    Деревянко Алина , АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:39)

    Антигітлерівська коаліція, союз держав і народів, що боролися в другій світовій війні 1939—45 проти агресивного блоку гітлерівської Німеччини, фашистської Італії, мілітаристської Японії і їх сателітів. Об'єднувала держави, що знаходилися у стані війни з країнами фашистського блоку, але вклад окремих її учасників в розгром ворога був вельми різним. До моменту закінчення військових дій з Японією у стані війни з країнами фашистського блоку знаходилися: Австралія, Аргентина, Бельгія, Болівія, Бразилія Великобританія, Венесуела, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Єгипет, Індія, Ірак, Іран, Канада, Китай, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Ліберія, Ліван, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нікарагуа, Нова Зеландія, Норвегія, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Сальвадор, Саудівська Аравія, Сирія, СРСР, США, Туреччина, Уругвай, Філіппіни, Франція, Чехословакія, Чилі, Екуадор, Ефіопія, Югославія, Південно-африканський Союз; війну державам «осі» оголосили також Болгарія, Угорщина, Італія і Румунія, що входили раніше до складу агресивного блоку. Рух Опору широко розвернувся в Польщі, Чехословакії, Югославії, Албанії, Франції, Греції, Китаї, Індонезії, В'єтнамі, Бірмі, на Філіппінах і в інших країнах; воно приймало форми озброєної боротьби, саботажу на підприємствах і ін. Серйозну підтримку А. до. надали партизанська боротьба на окупованій агресором території СРСР, а також керовані комуністами бойові антифашистські організації в країнах фашистського блоку — Італії, Румунії, Болгарії, Угорщині і в самій Німеччині, що внесли важливий вклад до справи ліквідації фашистського режиму у вказаних країнах. Впродовж всієї війни усередині А. до. боролися дві політичні лінії — лінія СРСР,і лінія західних держав.Ці дві лінії протистояли один одному при визначенні цілей війни координації військових планів, виробленню основних принципів післявоєнного мирного врегулювання, створенні нового міжнародного органу по підтримці світу і безпеки — Організації Об'єднаних Націй, і так далі З боку правлячих кругів США і Англії допускалися грубі порушення союзницьких зобов'язань по відношенню до СРСР, що знаходило своє вираження в затягуванні відкриття другого фронту в Європі з метою максимально знекровити і ослабити Радянський Союз.США і Англія разом зі своїми західними союзниками, вступивши на дорогу розв'язування гонки озброєнь, створення агресивних військово-політичних блоків, атомного шантажу, розміщення своїх озброєних сил і військових баз уздовж кордонів СРСР і інших країн соціалізму, поклали початок «холодній війні», що різко загострила весь міжнародний стан.

  • #5

    Николенко Антоніни АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:41)

    Антигітлерівська коаліція - військовополітичний союз держав, які у 1941-1945 pp. боролися з нацистською Німеччиною та її союзниками. Після нападу Німеччини на СРСР лідери Великої Британії (22.06.1941 р.) та США (23 червня) заявили про необхідність об'єднання всіх сил, що протистояли агресивним державам. 12.07.1941р. у Москві було підписано угоду між СРСР і Великою Британією про спільні дії у війні з Німеччиною, що й поклало початок створенню антигітлерівської коаліції.
    Тридцятого липня було укладено радянсько-польську угоду про взаємодопомогу у війні з Німеччиною. Другого серпня уряд США зробив офіційну заяву про надання економічної допомоги СРСР у боротьбі з Німеччиною. 9-14 серпня на о. Ньюфаундленд поблизу Атлантичного узбережжя Канади відбулася зустріч Черчелля і Рузвельта. Глави урядів Великої Британії і США підписали декларацію («Атлантична хартія»), яка стала одним із програмних документів антигітлерівської коаліції. 24 вересня на Лондонській міжсоюзницькій конференції цей документ підписали також представники Бельгії, Греції, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, СРСР, Чехословаччини, Югославії, руху «Вільна Франція». 29.09-1.10 1941 р. у Москві відбулася тристороння (СРСР, США, Велика Британія) міжсоюзницька конференція, присвячена питанню військовоекономічної взаємодопомоги. Важливим етапом на шляху створення антигітлерівської коаліції стала Вашингтонська конференція (22.12.1941 р. -14.01.1942 p.). На цій конференції 1.01.1942 р. представниками 26 держав, що виявили готовність боротися проти державагресорів, було підписано Декларацію Об'єднаних Націй. Союзники зобов'язувалися використовувати всі свої воєнні та економічні ресурси в боротьбі з Німеччиною та її союзниками й не підписувати з ними сепаратного миру.
    Важливими документами, які зміцнювали антигітлерівську коаліцію, були англорадянський договір від 26.05.1942 р. про союз у війні проти Німеччини та її союзників у Європі й про співробітництво та взаємодопомогу після війни (замінив Угоду від 12.07.1941 p.), а також американо-радянська угода від 11.06.1942 р. про принципи взаємодопомоги під час війни. Ці два договори остаточно оформили створення антигітлерівської коаліції. Наприкінці війни до антигітлерівської коаліції входили понад 50 держав. Вирішальну роль у розгромі державагресорів відіграли лідери антигітлерівської коаліції - СРСР, США, Велика Британія. Вагомий внесок у перемогу зробили також Франція, Канада, Китай, Югославія, Польща та інші держави.
    «Антикомінтернівський пакт» - договір між Німеччиною і Японією, укладений 25.11.1936 р. у Берліні терміном на 5 років. Офіційно проголошеною метою антикомінтернівського пакту було встановлення співробітництва для боротьби проти Комінтерну, який звинувачували в прагненні підкорити інші держави. Сторони рекомендували те саме будь-якій третій державі, якій загрожує діяльність Комінтерну. Пакт був доповнений секретною угодою, яка передбачала, що в разі війни з СРСР сторони не будуть полегшувати його становище і без взаємної згоди не укладатимуть з СРСР політичних угод. «антикомінтернівський пакт» викликав негативну реакцію й бурхливий протест з боку СРСР.
    До антикомінтернівського пакту приєдналися: 6.11.1937 - Італія, 23.03.1939 - Угорщина, 27.03.1939 р. - Іспанія. 25.11.1941 р. «Антикомінтернівський пакт» було продовжено на 5 років, до нього приєдналися Болгарія, Данія, Фінляндія, Румунія, Словаччина, Хорватія, уряд окупованої японцями частини Китаю. Після розгрому Німеччини та її союзників у ході другої світової війни «Антикомінтернівський пакт.» припинив своє існування.

  • #6

    Гущак Кристина АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:42)

    Антигітлерівська коаліція, союз держав і народів, що боролися в другій світовій війні 1939—45 проти агресивного блоку гітлерівської Німеччини, фашистської Італії, мілітаристської Японії і їх сателітів. Об'єднувала держави, що знаходилися у стані війни з країнами фашистського блоку, але вклад окремих її учасників в розгром ворога був вельми різним. Вирішальною силою А. до. був Радянський Союз, що зіграв головну роль в досягненні перемоги. Чотири інші великі держави — США, Англія, Франція і Китай — також брали участь своїми озброєними силами в боротьбі проти гітлерівської Німеччини, її союзників в Європі і проти Японії. У тих або інших масштабах у військових діях брали участь з'єднання деяких інших країн — Польщі, Чехословакії, Югославії, Австралії, Бельгії, Бразилії, Індії, Канади, Філіппін, Ефіопії і ін. Окремі держави А. до. (наприклад, Мексика) допомагали основним її учасникам головним чином постачаннями військової сировини. Були, проте, і такі країни, які оголосили війну Німеччини лише перед самим її розгромом і не внесли якого-небудь вкладу до перемоги над загальним ворогом (наприклад, Туреччина).

  • #7

    Кузьменко Анастасия АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:43)

    Антигітлерівська коаліція — воєнно-політичне об'єднання держав, які під час Другої Світової воювали проти Німеччини, та її сателітів: Італії, Японії, Іспанії, а також на початковому етапі війни: СРСР, Румунії, Болгарії та інших
    Антигітлерівська коаліція виникла внаслідок гітлерівського нападу на . Велика Британія і Франція в ультимативній формі зажадали від Німеччини припинити агресію і, не отримавши відповіді, 3 вересня оголосили їй війну. Так склалася перша Антигітлерівська коаліція

  • #8

    Гущак Кристина АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:48)

    З перших годин нападу фашистської Німеччини на СРСР стало зрозумілим, що розрахунки Гітлера на міжнародну ізоляцію СРСР зазнали краху. В день початку агресії У.Черчілль заявив: “Кожний, хто воює проти Гітлера, – друг Англії, кожен, хто воює на його боці,- ворог Англії”. 22 червня 1941 р. у звернені до нації англійській прем’єр заявив, що Великобританія надасть “Росії і російському народу всю допомогу, яку тільки зможе”. Про свою підтримку СРСР заявив і президент США.
    Таким чином, з початком радянсько-німецької війни почала формуватися антигітлерівська коаліція.
    1 жовтня між СРСР, США та Великобританією в Москві була підписана трьохстороння угода про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством. Поставки (400 танків, 500 літаків щомісяця, а також стратегічна сировина) почались одразу ж. Перша військова техніка (особливо танки) з’явилася на радянсько-німецькому фронті під час битви під Москвою. Допомога союзників головним чином відбувалась північними морськими конвоями під охороною британських військово-морських сил. Незважаючи на значні втрати від німецьких човнів і літаків, з жовтня 1941 р. по червень 1942 р. СРСР одержав 3 тис. літаків, 4 тис. танків, 20 тис. різноманітних транспортних засобів. Відповідно до закону про ленд-ліз США надав СРСР безпроцентний кредит в 1 млрд. доларів (листопад 1941 p.).

?Європейська  інтеграція. Інтеграція -  процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків.

     9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції. Саме тоді міністр закордонних справ Франції  Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн...

Хронологія розширення ЄС
2013 Сьоме розширення ЄС (Хорватія)Так, 28...
2007 Підписано Лісабонський договір
2007 Шосте розширення ЄС (Болгарія, Румунія)
2004 Договір про запровадження Конституції для Європи
2004 П'яте розширення ЄС (Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина). Велике розширення.
2002 Завершений процес запровадження євро
1999 Починає діяти економічний та монетарний союз
1997 Підписана Амстердамська угода
1995 Четверте розширення (Австрія, Швеція, Фінляндія)
1992 Підписана Угода про Європейський Союз (Маастрихтська угода)
1989 Падіння Берлінської стіни
1986 Єдиний Європейський Акт
1986 Третє розширення (Іспанія і Португалія). Так, 12...
1981 Друге розширення (Греція)
1973 Перше розширення Європейського Співтовариства (Великобританія, Данія та Ірландія)
1957 Німеччиною, Францією, Італією та країнами Бенілюкс утворені Європейське Економічне Співтовариство та Євратом (Римська угода: 6 західноєвропейських краін).
1951 Утворене Європейське співтовариство вугілля і сталі (Паризька угода)
1950 Декларація Шумана

Оставить комментарий

Комментарии: 2
  • #1

    Бойченко Сергій (Четверг, 23 Апрель 2015 07:52)

    Європейська інтеграція стала першим кроком до створення нового, більш розвиненого світу. Європейська інтеграція почалася 9 травня 1950 року коли міністр закордоних справ Франції Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної та сталеварної продукції між Францією, ФРН та інших європейських країн. На сьогоднішній день Європейський Союз є найбільшим торгівельним собзом світу, до ЄС входять близько 26 країн світу!!!

  • #2

    Деревянко Алина , АЗ-11 (Пятница, 22 Май 2015 11:50)

    Визначальною рисою сучасної Європи є інтеграційні процеси, які забезпечили розвиток країн Західної Європи, стали взірцем для країн іншої частини континенту. Утворення Європейського Союзу – складний, багатоетапний процес, під час якого країнам-учасницям довелося розв’язати гострі економічні, соціальні, політико-правові проблеми, відшукувати адекватні відповіді на виклики часу. Серед актуальних тем українських видань питання європейської інтеграції посідає особливе місце. Мабуть, немає в Україні іншого питання, у якому всі структури влади та переважна частина політикуму настільки солідарні, як наш європейський вибір. Про його цінність, важливість, стратегічність заявляють уже багато років політики різних кольорів і орієнтацій, представники і минулого «злочинного», і «революційного», і «антикризового» режимів. В умовах політичного суперництва відбувається підготовка нової угоди співпраці між Україною і ЄС, яка підносить європейську інтеграцію до рангу державної ідеології, покликаної так чи інакше об'єднати країну. Визначальною рисою сучасної Європи є інтеграційні процеси, які забезпечили розвиток країн Західної Європи, стали взірцем для країн іншої частини континенту. Утворення Європейського Союзу – складний, багатоетапний процес, під час якого країнам-учасницям довелося розв’язати гострі економічні, соціальні, політико-правові проблеми, відшукувати адекватні відповіді на виклики часу. Серед актуальних тем українських видань питання європейської інтеграції посідає особливе місце. Мабуть, немає в Україні іншого питання, у якому всі структури влади та переважна частина політикуму настільки солідарні, як наш європейський вибір. Про його цінність, важливість, стратегічність заявляють уже багато років політики різних кольорів і орієнтацій, представники і минулого «злочинного», і «революційного», і «антикризового» режимів. В умовах політичного суперництва відбувається підготовка нової угоди співпраці між Україною і ЄС, яка підносить європейську інтеграцію до рангу державної ідеології, покликаної так чи інакше об'єднати країну. Метою тривалих переговорів країн-учасниць є альтернативні шляхи європейської інтеграції, а також особливі стратегії для окремих держав, регіонів, культурних і національних спільнот. Труднощі подальшого розвитку могли б здатися непереборними, якби не успіхи, уже досягнуті в цьому проекті європейської інтеграції.

?Світова революція. Світова революція — ідея Карла Маркса(19ст.) про неминучість всепланетного об'єднання людства в справедливому комуністичному суспільстві.

    Ідея Світової революції широко використовувалася лідерами більшовизму, які активно втручалися в справи інших держав, допомагаючи місцевим комуністам готувати антиурядові виступи. Для цих цілей була створена спеціальна міжнародна організація — Комінтерн.

      Незабаром після захоплення влади в Росії більшовиками(1917), марксисти багатьох країн відчули в собі здатність до глобальних політичних змін. Вважали, що Світова революція відбудеться найближчим часом. Так, виступаючи 26 жовтня 1917 на II Всеросійському з'їзді Рад, Троцький публічно заявив:

Надію свою ми покладаємо на те, що наша революція розв'яже європейську революцію. Якщо повсталі народи Європи не розчавили імперіалізм, ми будемо розчавлені, — це безсумнівно. Або російська революція підніме вихор боротьби на Заході, або капіталісти всіх країн задушать нашу...

Оставить комментарий

Комментарии: 5
  • #1

    Колодезна Вероніка (Среда, 22 Апрель 2015 07:41)

    Світова революція могла б відбутися і за відсутності радянської підтримки, оскільки думка про неї виникла задовго до Жовтневого перевороту. Однак роз'єднані дії революціонерів у різних країнах терпіли поразки.
    Більшість революціонерів 1917 — 1919 рр. виявилися нездатними самостійно і на довгий час взяти владу в свої руки.
    Невдача спіткала революції в Німеччині, Фінляндії, Угорщині. Крах зазнали й такі республіки.

  • #2

    Волков Владислав Б-11 (Воскресенье, 24 Май 2015 21:14)

    Світова революція — ідея Карла Маркса про неминучість всепланетного об'єднання людства в справедливому комуністичному суспільстві.

    Світовий, а не локальний характер комуністичної революції обґрунтовується теоретично тим, що капіталістичні країни так тісно переплетені світовим ринком, світовим поділом праці, що криза в одній капіталістичній країні неминуче викликає синхронні кризи в інших, створюючи і революційну ситуацію одночасно у всіх капіталістичних країнах, внаслідок відбувається саме Світова революція.
    Ідея Світової революції широко використовувалася лідерами більшовизму, дозволяючи російським революціонерам з одного боку розраховувати на підтримку європейських марксистів, а з іншого боку активно втручатися в справи інших держав, допомагаючи місцевим комуністам готувати антиурядові виступи. Для цих цілей була створена спеціальна міжнародна організація — Комінтерн.

    Незабаром після захоплення влади в Росії більшовиками, марксисти багатьох країн відчули в собі здатність до глобальних політичних змін. Багато з них тоді вважали, що Світова революція відбудеться найближчим часом. Так, виступаючи 26 жовтня 1917 на II Всеросійському з'їзді Рад, Троцький публічно заявив:

    Надію свою ми покладаємо на те, що наша революція розв'яже європейську революцію. Якщо повсталі народи Європи не розчавили імперіалізм, ми будемо розчавлені, — це безсумнівно. Або російська революція підніме вихор боротьби на Заході, або капіталісти всіх країн задушать нашу.

  • #3

    Станкова Анастасия, ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:05)

    Я згодна з написаним, термін розкуркулення досить широко застосовується в нормативних актах,якими керувались огргани,які приймали рішення,повязані з застосуванням репресій,однак цей термін не можна розгладати як правовий "розкуркулення" могло бути повязано з різними видами обмежень прав і свободи громадян, що піддавались репресіям за класовими, соціальними та майновими ознаками, є збірним і не підлягає застосуванню як позначення виду репресій
    Головною метою розкуркулення було позбавлення від куркулів,ліквідовували господарство богатих селян та отримання дешевої робочої сили

  • #4

    Вика Осадчук АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:20)

    Об'єднання одноосібних селянських господарств в колгоспи і радгоспи. За рішенням ВКП(б) здійснювалась надшвидкими темпами, примусово репресивними методами.

  • #5

    Ирина Коренная АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:40)

    Розкулачивали загалом тих - кого вважали заможніми хазяйновитими господарями. Люди які все життя заробляли цим, то колгосп для них - тягар.
    Головна мета розкуркулення - позбавлення від куркулів, ліквідувати господарство богатих селян та отримання дешевої робочої сили.
    Поява так званих "колгоспів" не дуже подобалась селянам, так як їх чесне зароблене господарство тепер не їх особисте, а колгоспне, тобто державне. Їм було заборонино купляти технічні машини для полегшнення праці а у колгоспі обіцяли надавати всю необхідну допомогу праці на полі.
    Сталіна можно і осуджувати і похвалити, він хтів чтоб бідний народ почав краще жити,а для цього потрібно опустити багачів.

?Розкуркулення. Політична репресія, що застосовувалася в адміністративному порядку владою на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

      Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки об'єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Сталін особисто проголосив політику «ліквідації куркульства як класу».

Як звичайна зброя в боротьбі проти «класового ворога» вживалися послідовно запроваджувані норми хлібоздачі й оподаткування. Так,  «куркуль», середній заробіток котрого лише уп'ятеро перевищував середній заробіток незаможника, сплачував податки у 30 разів більші, ніж останній (в перерахунку на душу населення). Указ від 28 червня 1929 р. дозволяв сільрадам у разі невиконання одноосібним господарством норми хлібоздачі накладати на нього грошові штрафи, у п'ять разів вищі за вартість цієї норми. А несплачення штрафу тягло за собою продаж із торгів господарства й виселення його мешканців...

Оставить комментарий

Комментарии: 63
  • #1

    Кордюков Валерій (Среда, 22 Апрель 2015 07:32)

    Усе написанно правильно, матеріал дійсний, але хотів би доповнити:
    Мета розкуркулення полягала у передачи держави селянськіх господарст разом с землею. Також вони забороняли купляти технічні машини для полегшнення праці на полі, а у колгоспів обіцяли надавати всю допомогу праці на полі. Таким чином вони стверджували, що у колгоспі вигідніше буди ніж самому по собі. Були також підкуркулі, які не бажали йти на працювати на владу. Влада вивозила їх у Себір, які не поверталися. Таким чином влада отримала дешеву робочу силу та позбулася від всіх куркулів.
    バレラ - Валера.

  • #2

    Дарчук Олег (Среда, 22 Апрель 2015 11:21)

    Розправа над «Куркулем»

    В січні — лютому 1930 р. в районі Кривого Рога розкуркулили 4080 господарств, передавши колгоспам загалом тільки 2367 будинків, 3750 коней, 2460 голів великої рогатої худоби, 1105 свиней, 446 молотарок, 1747 плугів, 1304 саджалки, 2021 тонну пшениці й пшона. Наводячи цей випадок, радянський дослідник І. Слинько пояснює вбогість усуспільненого майна тим, що значну частину куркульської власності конфіскували ще в 1928—1929 рр. Може, й так, але для нас зараз важливішим є інше: в 1930 р. «розкуркулювали», по суті, вже бідняків.

  • #3

    Шубар Володимир (Четверг, 23 Апрель 2015 07:41)

    ... Як добре могли би жити люди!
    В крайні люди могли б зробити все по іншому , а не такими жорсткими методами

  • #4

    Хохлан Олександр, В-11 (Четверг, 23 Апрель 2015 07:55)

    Здраствуйте, якщо ви вивчали тему: "Колективізація" то знаєте що
    30 січня 1930 р. Сталін проголосив " Про заходи по ліквідації куркульських господарств..."
    Мета "Колективізації" полягала в тому що, розкуркулювали та ліквідіровали господарство богатих селян...
    Але хто погодиться на такі постанови ЦК ВКП?
    Справді, ніхто з боготих селян не хотів погодитися на такі постанови, тому що ЦЕ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ...

  • #5

    Титоренко Анатолий (Четверг, 23 Апрель 2015 07:56)

    Це роки, коли бідним селянам було важко жити.
    Людина втрачала майно, воно ставало колгоспним...Гинули люди.

  • #6

    Чудак Саша (Четверг, 23 Апрель 2015 07:56)

    Розкуркулення?
    Це був дуже тяжкий тягар для людей. Це дні, коли людей, які нехтіли працювари в колгоспі вивозили до Себіру.Тобто забирали у людей все.Люди залишалися нізчим.

  • #7

    Терихов Влад (Четверг, 23 Апрель 2015 07:58)

    Для людей створювали колгоспи. ХЛІБ для держави!!!
    Жорстока политика радянської влади була тришечкі не така б жорстока до любей, які не хотіли йти в колгосп...

  • #8

    Качур Дарья ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:44)

    Розкуркулення — політична репресія, яку застосовували в адміністративному порядку місцевими органи виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»
    .Розкуркулення відбувалося в умовах, коли не було чіткого визначення, хто є куркулем: чи це той, хто використовує найману працю, чи просто заможний селянин.

  • #9

    Лебеденко Євгеній, ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:49)

    На той час для людей було дуже важко жити тому що влада не давала людям можливості повноцінно жити.
    Вивозили людей щоб вони працювали,заставляли працювати за копійки ато і навіть за дарма.
    Указ від 28 червня 1929 р. дозволяв сільрадам у разі невиконання одноосібним господарством норми хлібоздачі накладати на нього грошові штрафи, у п'ять разів вищі за вартість цієї норми.
    Це було дуже страшно не було змоги людям працювати на себе,вони тільки працювали на владу.
    Забирали все що було у селян.

  • #10

    Кейль Роман ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:50)

    Розкуркулення- це був дуже тяжкий період для людей, ті хто не міг чи не хтів працювати, позбавляли всього господарства , майна. Гинуло багато людей....

  • #11

    Горенко Вiталiй (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:51)

    Розкуркуленя було для людей дуже ,тяжким тi якi не хотiли йти до колгоспу, вони були проти цього ща це iх вiдправили до Сибiру та використовували як, дешеву робочу силу багато з них вважалися зниклими безвiсти.

  • #12

    Гавдан Діана (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:51)

    Колективізіція(1928-1937). Метою створення колхозів було накопичення необхідних коштів на індустрілізацію країни та перетворення селян на безправих сільськогосподарських працівників. Для людей були створенні жахливі умови життя,які призвели до страшного голодомору(1932-1933) на Україні.

  • #13

    чернов олег (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:53)

    Коликтивіція (1928-1937)метою створеня колхозів було накоплення необхідних коштів на індустріалізацію країни.та перетворення хрестиян на безправих сільських працівників.

  • #14

    Евов Владислав ВЗ - 11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:58)

    Розкуркулення, на мою думку це трагічне життя людей і народу . Все управлялосся народом .Влада знущалася над людьми.Це був тяжкий тягар для людей.Селянам було тяжко жити.

  • #15

    Чернов Вячеслав.вз-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 11:59)

    30 січня 1930 р. Сталін проголосив " Про заходи по ліквідації куркульських господарств..Це роки, коли бідним селянам було важко жити в крайні. Люди могли б зробити все по іншому , а не такими жорсткими методами. Йх вивозили и,заставляли працювати за копійки ато і навіть за дарма. Також вони забороняли купляти технічні машини для полегшнення праці на полі, а у колгоспів обіцяли надавати всю допомогу праці на поліТаким чином влада отримала дешеву робочу силу та позбулася від всіх негаразд...

  • #16

    Товстыга Александр ВЗ -11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:00)

    1928-1939 роки - для селян були дуже важкі .РОЗКУРКУЛЕННЯ, Мета розкуркулення - полягала у передачи держави селянськіх господарст разом с землею. В січні — лютому 1930 р. в районі Кривого Рога розкуркулили 4080 господарств, передавши колгоспам загалом тільки 2367 будинків, 3750 коней, 2460 голів великої рогатої худоби, 1105 свиней, 446 молотарок, 1747 плугів, 1304 саджалки, 2021 тонну пшениці й пшона. З 1932-1933 роки на території України, у районах Північного Кавказу- панував сильний голод.

  • #17

    Горох Каріна (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:00)

    Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки об'єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями...Указ 1929 р. дозволяв сільрадам у разі невиконання господарством норми хлібоздачі накладати на нього грошові штрафи...

  • #18

    Корольов Віталій ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:01)

    На мою думку це розкуркулення було трагічним для життя людей,це було не по людски,влада знущалася над народом...
    Влада прогоняла масово тих людей,які були проти розкуркулення.Сталін хотів об*єднати селян в колгоспи, зробити всіх однаковими,морально, але люди були проти цього і тому влада приняла такі жорстокі методи...
    Сталіна можно і осуджувати і похвалити, він хтів чтоб бідний народ почав краще жити,а для цього потрібно опустити багачів.
    Осудити за те, що у нього були жорстокі методи.

  • #19

    Вертелецька Олена ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:05)

    Слинько пояснює вбогість усуспільненого майна тим, що значну частину куркульської власності конфіскували ще в 1928—1929 рр. Може, й так, але для нас зараз важливішим є інше: в 1930 р. «розкуркулювали», по суті, вже бідняків.Указ 28 червня 1929 р. дозволяв сільрадам у разі невиконання одноосібним господарством норми хлібоздачі накладати на нього грошові штрафи, у п'ять разів вищі за вартість цієї норми. Незабаром після захоплення влади в Росії більшовиками, марксисти багатьох країн відчули в собі здатність до глобальних політичних змін.Ідея Світової революції широко використовувалася лідерами більшовизму, дозволяючи російським революціонерам з одного боку розраховувати на підтримку європейських марксистів, а з іншого боку активно втручатися в справи інших держав, допомагаючи місцевим комуністам готувати антиурядові виступи.

  • #20

    Гончарук Влад ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:06)

    Це був дуже тяжкий тягар для людей.В крайні люди могли б зробити все по іншому , а не такими жорсткими методами.Також вони забороняли купляти технічні машини для полегшнення праці на полі, а у колгоспів обіцяли надавати всю допомогу праці на полі.Влада вивозила їх у Себір, які не поверталися. Таким чином влада отримала дешеву робочу силу та позбулася від всіх куркулів.

  • #21

    Кан Костянтин ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:06)

    Мета створення колхозів це накопичення коштів на індустріалізацію країни.Селян перетворили на безправих сільськогосподарських працівників.Були створені жахливі умови життедіяльності,які призвели до голоду на Україні.

  • #22

    Корецький Юрій вз-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:07)

    В адміністративному порядку політичної репресії людей обєднували в колгоспи чого люди дуже не хотіли, відбувалося розкуркулення. Особисто Сталін проголосив політику розкоркулення, люди були змушені іти працювати в колгоспи. Понад мільйон людей було розкоркулено, 850 тисяч з них відправили в Себір забравши в них все.

  • #23

    Максим Тарасов ВЗ 11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:10)

    1928 на людей було здійнено великий вплив. Вони для них були тільки робочою силою.НАД ЛЮДЬМИ ЗНУЩЯЛИСЯ. ЛЮДЯМ ДУЖЕ ТЯЖКО ЖИТИ. ВОНИ ТІЛЬКИ РОБОЧА СИЛА

  • #24

    Скоклева Людмила ВЗ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 12:11)

    Розколкулення на мою думку це трагічне життя народу .В все управлялося правіпельством воно командувало людьми як правительству хотілося.Це був тяжкий тягар для людей.

  • #25

    Жуковський Віталій АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:11)

    Мета створення колгоспів- це накопичення коштів на індустріалізацію країни.Селян перетворили на безправих сільськогосподарських працівників.Були створені жахливі умови життедіяльності,які призвели до голоду на Україні. Людям грошей не платили вони працювали задарма.

  • #26

    Крамаренко Эрик АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:17)

    Сталінські репресії - масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-1950 рр. . До репресій можна віднести геноцид українців, масові розстріли "ворогів народу", депортації, розкуркулення. Розкулкулення застосовували в адміністративному порядку місцеві органи. Термін "розкуркулення" широко застосовувався, і ним керувалися органи які приймали рішення пов'язані з застосуванням репресій, усе зрозуміло і логічно. Сталін цими репресіями ставив головну мету- встановити повний економічний контроль усюди.

  • #27

    Лина Тутова АЕ 11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:19)

    Розкулачення, Сталін наказав знищити, вони тепер не могли існувати як окремий клас. Всі кого влада визнала кулаками були винищені.
    Майно заможних людей було прийнято до колгоспу.
    Були прийняті міри "хлібоздачі" та " своєчасного виконання всіх заданих норм".
    Для людей які все життя заробляли це майно такі закони були важким тягарем і ударом для сімей.
    Поява так званих "колгоспів" не дуже подобалась селянам, так як їх чесне зароблене господарство тепер не їх особисте, а колгоспне, тобто державне.
    У разі не виконання здачі майна накладалися великі грошові штрафи, або вони відправлялися до Сибіру.
    Таким чином у держави завжди завжди була робоча сила і вони позбавились від куркулів.

  • #28

    Борончук Михаела (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:20)

    1928-1939 роки для селян були дуже важкі . Мета розкуркулення полягала у передачі держави селянськіх господарств разом с землею. Особисто Сталін проголосив політику розкуркулення ,люди були змушені йти працювати в колгоспи. Понад 1000000 людей було розкоркулено,850 тисячь з них відправили у Себір забравши в них все. Таким чином влада отримала дешеву робочу силу та позбулася від всіх куркулів.

  • #29

    Настя Смелянская,АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:21)

    30 січня 1930 р. Сталін проголосив " Про заходи по ліквідації куркульських господарств.." Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки об'єднання у колгоспи ,а й ліквідацію цілого класу заможних господарів.
    Мета полягала в тому що у передачі держави селянськіх господарств разом с землею. Розкуркулення відбувалося в умовах,коли не було чіткого визначення,хто є куркулем: чи той хто використовує найману працю , чи просто заможні селяни.Отже розкуркулення - це був дуже тяжкий тягар для людей.

  • #30

    Юрескул Ольга АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:22)

    30 січня 1930 р. Сталін проголосив " Про заходи по ліквідації куркульських господарств".Це були такі роки, коли бідним селянам було важко жити в крайні. Люди могли б зробити все по іншому , а не такими жорсткими методами як це було зроблено.Йх вивозили и,заставляли працювати за копійки а то і навіть за дарма. Їм було заборонино купляти технічні машини для полегшнення праці а у колгоспі обіцяли надавати всю необхідну допомогу праці на полі .Таким чином влада намагалася отримала дешеву робочу силу та хотіла позбавитися від всіх негараздів.

  • #31

    Кривенко Ірина АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:24)

    Розкуркулення- це дуже тяжкий період для людей, влада знущалася над народом.У цей період у людей забирали все, люди залишалися ні з чим.Це були жорстокі методи. Влада отримала дешеву робочу силу та позбулася від всіх куркулів..Колективізіція(1928-1937).

  • #32

    Лілія кахановська.АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:25)

    Розкуркулення_трагічне життя народу!!!!))))))Люди змушені були іти працювати, а ті хто не хотів іти іх відправляли в Сибір)))))Жахливі умови життя призвели до голоду,людям було дуже тяжко жити)))Дуже страждали і діти ім давали по крихтці хліба-це дуже жахливо)))В наш час також не бережуть хліб!Мене переповнюють ємоціі з цього приводу)))))Коли на уроці ми згадуємо про це мені дуже важко))))БАЖАЮ СОНЯЧНОГО ДНЯ І МИРУ НАД ГОЛОВОЮ!!!!!!!!!!

  • #33

    Лукашук Иванна АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:30)

    Розкуркулення (1928-1939) -це політична репресія, яку застосувували в адміністративному порядку.
    Метою цього було вилучити значний запас сільськогосподарської продукції, ліквідація найзаможніших селян і т.д.
    Таким чином держава хотіла ввести протиправ'я.

  • #34

    Лія Голінкова АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:31)

    Цей час був випробуванням для народу.Сталін проголосив розкуркулення ,це була боротьба з куркулями до яких зарахували заможніх селян.Селяни були змушені працювати в колгоспі.дуже багато селян було розкулачено.таким чином влада при Сталіні не тільки отримала безкоштовну робочу силу ,а й позбулася багатьох проблем.

  • #35

    Kleog, АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:37)

    Как я считаю, что Й.Сталин решил сделать страну лучше, но, как бы он не старался, это добром не кончилось. В конце 20-х, в начале 30 было объявлено Тоталитарный режим в СССР. Жившие в то время люди, считали, что это время было лучшее, за всё время существования России. В это время всё люди были равны, не было богатых, не было бедных, страна выбралась, так скажу, из самого дна и стала развиваться в лучшую сторону.
    Для сельских людей было объявлено "Колхоз", но не все селянские люди были рады этому, многие сторонились этого и открыто показывали враждебность против этого, Поэтому советская власть приняла крайние меры, такие как требовать с селян денежные штрафы, насильно заставляли вступить к "Колхоз". люди отказывались работать, ведь всё, что они делали, оставалось власти, а не им.
    Надеюсь, мысль я раскрыла, как могла.

  • #36

    Марангоз Виктор АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:39)

    Я думаю що розкуркулення це тяжке життя простого народу. Під час сталінського правління було створено КОЛГОСПИ. Вони були створени для того щоб люди заробляли ресурси для держави. Тому,що для Россійської держави ніхто не хотів давати у борг так як вони ще не заплатили свій старий борг (до першої Світової війни) . Це все треба було для того щоб розвивати країну, але цим саме Сталін погіршував стан свого народу. Народу було тяжко працювати майже за дарма.

  • #37

    Соловенюк Юлія АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:40)

    Розкуркулення було тяжким періодом для селян... Сталінська колективізація сільського господарства, заключалася в тому , що влада об`єднувала селян в колгоспи. Я так розумію,що селянам це дуууже не сподобалось це,і вони категарично були проти цього. Тому владі потрібно було,їм догоджати. Ті селяни,котрі не підкорювались,дуже страждали ,їх відправляли до Сибіру...Був страшний голодомор...Гинуло багато людей. І вже голод не записувався , як причина смерті,тому що жертв було більш ніж мільон... Про ці події можна довго розповідати,але все це позаду.

  • #38

    Перепелиця Ірина АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:41)

    Розкулкулення-політична репресія, яку зостосовували в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Полібюро ЦК ВКП(б) віб 30 січня 1930 року "Про заходи щодо ліквідації куркульства господарств у районах соціальної коликтивізації".

  • #39

    Sportswomen АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:42)

    Розкуркулення-це політична репресія яка яка застосовувалася адмістративному порядку місцевими органами виконавчому порядку.
    Найчастіше використовувалися в нормативних актах про вирішення репресіі

  • #40

    АЕ-11 (Вторник, 10 Ноябрь 2015 13:43)

    Розкуркулення - політична репресія.Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки об'єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями.
    Були прийняті міри "хлібоздачі" та " своєчасного виконання всіх заданих норм".
    Розкуркулення - тяжкий тягар для народу.

  • #41

    Лёля (Четверг, 12 Ноябрь 2015 13:20)

    Формою боротьби з заможним селянством було обране так зване «розкуркулення», тобто економічне пограбування селян, порушення їхніх політичних і соціально-економічних прав, репресії. Розкуркулення відбувалося в умовах, коли не було чіткого визначення, хто є куркулем: чи це той, хто використовує найману працю, чи просто заможний селянин. Тих, кого зарахували до куркулів, поділяли на три категорії: активні вороги радянської влади, учасники антирадянських виступів. Вони підлягали 10-річному ув'язненню або розстрілу; пасивні вороги радянського ладу, тобто ті, хто намагався в рамках радянського законодавства боронити свою власність. їхнє майно підлягало конфіскації, а самі господарі мали бути вислані до північних і східних районів СРСР; лояльні до політики Комуністичної партії особи, які не чинили опору радянській владі. Певна їх частина, щоб зберегти своє господарство, навіть готова була вступити до колгоспів. Таких селян переселяли за території колективізації, надавши їм гірші землі.

  • #42

    Вадим Вадимыч ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:09)

    Розкуркулення — політична репресія, яку застосовували в адміністративному порядку місцевими органи виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року
    Розкуркулення відбувалося з грубими порушеннями чинного радянського законодавства
    Відносний спокій на селі, властивий періодові непу, тепер повністю зник. Уже в 1928 р. з усіх усюд надходили повідомлення про грабунки, випадки громадянської непокори й опору владі, бунти (в яких, до речі, брали участь і робітники), а також про численні напади на партійних та інших активістів.
    Депортація куркулів була подією таких величезних масштабів, що її нерідко відсторонено трактують як масове явище, пересування мільйонів. Але кожна одиниця серед тих мільйонів була живою людиною й мала свою особисту долю. Деякі так і не встигали дістатися місця свого заслання. Один «куркуль» із хутора Грушка на Київщині сфотографував свою хату, коли залишав її, його заарештували й розстріляли того самого вечора.
    Людей похилого віку часто просто залишали на місці жити, хто як зможе

    25 жовтня 2007 року Служба безпеки України виступила з ініціативою розсекретити справи про розкуркулення українських селян, які є в розпорядженні СБУ та МВС. Прес-секретар Служби Безпеки України також зазначила, що від дій комуністичної влади СРСР, спрямованої на так зване розкуркулення, постраждало близько 500 тис. осіб

  • #43

    Лещук Ирина ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:11)

    Це були важкі роки для людей.
    . Розкуркулювання сягнуло апогею взимку 1929-1930 рр., і найпоширенішою його формою стала депортація. У січні 1934 р. в Україні було розкуркулено 200 тисяч селянських господарств.
    Понад мільйона українських селян було депортовано в райони Півночі, Сибіру і Казах-стану. Основна маса депортованих селян (серед них діти та старі) загинули на нових місцях, які були не пристосовані до ведення сільського господарства і малопридатні для життя.
    Багато селянських родин, щоб уникнути розкуркулення й депортації, покидали свої домівки і господарства і тікали в промислові міста або за межі України і там нишком приєднувалися до міської робочої сили, бо приймати на промислові підприємства куркулів заборонялося.
    Так припинила своє існування велика частина найбільш працездатних, продуктивних і найбільш досвідчених господарів, які любили землю і вміли на ній господарювати.
    Це значно підірвало продуктивні сили українського села і стало другою основною причиною Голодомору.

  • #44

    В. Серветник ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:12)

    Одним із засобів боротьби з "буржуа" було так зване "розкуркулення". Головним гаслом тоді було:"Зніщимо куркулей як клас!".
    Розкуркулення полягало в знищенні одноосібних селянських володінь і створення колгоспів. Більшість селян не бажали записуватись у новостворенні об'єдняння, тому їх змушувули робити це силою.
    Основною ціллю "розкуркулення" було знищення різності класів, щоб усі люди були рівні між собою.
    У "розкуркулення" була і добра і погана сторона. Погана полягала в тому, що це все проводлось насильницьким способ і це був важкий тягар для людей. А добре тим, що згодом це добре вплинуло на людей і допомогло їм об'єднатися.

  • #45

    Dimas Konstantinov ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:13)

    Розкуркулення-це політична репресія яка яка застосовувалася адмістративному порядку місцевими органами виконавчому порядку.
    Найчастіше використовувалися в нормативних актах про вирішення репресі, іншими словами, еконімічне пограбування селян,порушення їхніх політичних і соціально-економічних прав, репресії.

    перехожу на русский язык!
    Для сельских людей было объявлено "Колхоз", но не все селянские люди были рады этому, многие сторонились этого и открыто показывали враждебность против этого, Поэтому советская власть приняла крайние меры, такие как требовать с селян денежные штрафы, насильно заставляли вступить к "Колхоз". Розколкулення на мою думку це трагічне життя народу .В все управлялося правіпельством воно командувало людьми як правительству хотілося.Це був тяжкий тягар для людей.

  • #46

    Максим Юрчак ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:14)

    Радянська влада боролася з куркулями.Під час колективізації (1928—1932) розповсюдився термін розкуркулювати — примусово, без суду та слідства лишати селянина, який вважався куркулем, засобів виробництва, землі та всіх громадянських прав.Так куркулів змушували людей уїзджати з рідних міст.

  • #47

    Влад ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:15)

    У цьому матерыалі я прочитав про те якими засобами знищювали куркулей.
    Про жорстокість тодішньої влади,штрафи й виселення.
    Для мене це цінна інформація.І оскільки для мене це нова інформація вона досить цікава.

  • #48

    (((Пудуре Вадим ОЗ-11))) (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:17)

    Україні у згаданий період кількість зареєстрованих «куркульських терористичних актів» зросла вчетверо (тільки в 1929 р. сталися 1262 випадки). Офіційні дані за дев'ять місяців 1929 р. вказують на організовані «куркулями» 1002 «терористичних акти» лише в центральних губерніях РСФРР (при цьому було вбито 384 особи; за цими справами засудили 3281 особу, з них 1924 «куркулів» (31,2%), 1896 «середняків-підкуркульників», 296 «селян-незаможників», 67 «офіційних осіб». Поскільки абсолютно зрозуміло, що під час слідства під категорію «куркулів» прагнули підвести якомога більше обвинувачуваних.
    аміри партії щодо «куркульства» набули певної форми в постанові, базованій на звіті підкомісії Баумана, яка, нагадаємо, запропонувала поділ куркульства на три категорії (групи), за якими передбачалося:

    Для представників першої категорії — чисельністю не більше 63 тис. (ОДПУ, проте, включило до цієї категорії набагато більше — до 100 тис. чоловік) — смертна кара або ув'язнення.
    Друга група (родини господарів, віднесених до першої) — підлягала засланню на Північ, Урал, у Сибір і Казахстан або у віддалені райони місцевості, де проживали до цього покарані. Такий захід мав стосуватися не більш ніж 150 тис. господарств. Секретна інструкція від 12 лютого 1930 р. наказувала здійснювати конфіскації їхнього майна поступово, щоб це в часі збігалося з їхньою депортацією.
    Представників третьої категорії («лояльних») належало частково експропріювати й переселити з колгоспів в інші райони місцевості їхнього проживання — під урядовий контроль та із залученням до праці, в «трудових загонах і колоніях у лісах, на дорогах, для поліпшення якості земель» тощо. Переселенцям надавалися погані грунти (не більше одного гектара на душу).
    Депортація куркулів була подією таких величезних масштабів, що її нерідко відсторонено трактують як масове явище, пересування мільйонів. Але кожна одиниця серед тих мільйонів була живою людиною й мала свою особисту долю. Деякі так і не встигали дістатися місця свого заслання. Один «куркуль» із хутора Грушка на Київщині сфотографував свою хату, коли залишав її, його заарештували й розстріляли того самого вечора.
    Людей похилого віку часто просто залишали на місці жити, хто як зможе.
    В одному селі активіст так і сказав американцеві: 40 куркульських родин депортовано, та «ми залишаємо дуже старих, 90-літніх або старших, тут, бо вони вже не становлять загрози для радянської влади».
    ормально рішення про другу хвилю депортації «куркулів» ухвалили в лютому 1931 р. її підготували ретельніше, ніж першу: склали списки, розіслали на місця анкети ОДПУ (нібито присвячені питанням оподаткування) тощо. 18 березня 1931 р. в Західному районі провели таємну операцію, однак про неї стало відомо, і в одному з округів удалося схопити лише 32 родини з 74, а решта втекли.
    Коли в селах розпочалися масові повстання, провід тут вели — хоч і не завжди — колишні заможні селяни. Та повстанці майже нічого не могли вдіяти проти влади. Збереглося немало родинних переказів про те, як вони нападали на своїх гнобителів із палицями або сокирами — й наражалися на кулі… Ще однією формою протесту виступали руйнування й підпали свого господарства.

  • #49

    Настя ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:18)

    13.11.15
    Розкуркулення — політична репресія, яку застосовували в адміністративному порядку місцевими органи виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови 30 січня 1930 року заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації. Куркулям було тяжко жити вони тяжко працювали
    Сталін створив колгоспи де люди могли працювати не тільки для себе а ще для других.

  • #50

    Педуре Вадим ОЗ-11!!) (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:23)

    Україні у згаданий період кількість зареєстрованих «куркульських терористичних актів» зросла вчетверо (тільки в 1929 р. сталися 1262 випадки). Офіційні дані за дев'ять місяців 1929 р. вказують на організовані «куркулями» 1002 «терористичних акти» лише в центральних губерніях РСФРР (при цьому було вбито 384 особи; за цими справами засудили 3281 особу, з них 1924 «куркулів» (31,2%), 1896 «середняків-підкуркульників», 296 «селян-незаможників», 67 «офіційних осіб». Поскільки абсолютно зрозуміло, що під час слідства під категорію «куркулів» прагнули підвести якомога більше обвинувачуваних.
    аміри партії щодо «куркульства» набули певної форми в постанові, базованій на звіті підкомісії Баумана, яка, нагадаємо, запропонувала поділ куркульства на три категорії (групи), за якими передбачалося:

    Для представників першої категорії — чисельністю не більше 63 тис. (ОДПУ, проте, включило до цієї категорії набагато більше — до 100 тис. чоловік) — смертна кара або ув'язнення.
    Друга група (родини господарів, віднесених до першої) — підлягала засланню на Північ, Урал, у Сибір і Казахстан або у віддалені райони місцевості, де проживали до цього покарані. Такий захід мав стосуватися не більш ніж 150 тис. господарств. Секретна інструкція від 12 лютого 1930 р. наказувала здійснювати конфіскації їхнього майна поступово, щоб це в часі збігалося з їхньою депортацією.
    Представників третьої категорії («лояльних») належало частково експропріювати й переселити з колгоспів в інші райони місцевості їхнього проживання — під урядовий контроль та із залученням до праці, в «трудових загонах і колоніях у лісах, на дорогах, для поліпшення якості земель» тощо. Переселенцям надавалися погані грунти (не більше одного гектара на душу).
    Депортація куркулів була подією таких величезних масштабів, що її нерідко відсторонено трактують як масове явище, пересування мільйонів. Але кожна одиниця серед тих мільйонів була живою людиною й мала свою особисту долю. Деякі так і не встигали дістатися місця свого заслання. Один «куркуль» із хутора Грушка на Київщині сфотографував свою хату, коли залишав її, його заарештували й розстріляли того самого вечора.
    Людей похилого віку часто просто залишали на місці жити, хто як зможе.
    В одному селі активіст так і сказав американцеві: 40 куркульських родин депортовано, та «ми залишаємо дуже старих, 90-літніх або старших, тут, бо вони вже не становлять загрози для радянської влади».
    ормально рішення про другу хвилю депортації «куркулів» ухвалили в лютому 1931 р. її підготували ретельніше, ніж першу: склали списки, розіслали на місця анкети ОДПУ (нібито присвячені питанням оподаткування) тощо. 18 березня 1931 р. в Західному районі провели таємну операцію, однак про неї стало відомо, і в одному з округів удалося схопити лише 32 родини з 74, а решта втекли.
    Коли в селах розпочалися масові повстання, провід тут вели — хоч і не завжди — колишні заможні селяни. Та повстанці майже нічого не могли вдіяти проти влади. Збереглося немало родинних переказів про те, як вони нападали на своїх гнобителів із палицями або сокирами — й наражалися на кулі… Ще однією формою протесту виступали руйнування й підпали свого господарства.

  • #51

    Соколова Катерина ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:25)

    Розкуркулення - це політична репресія, яку застосовували відносно до простого народу, а саме селян. 1928-1939 роки для селян були дуже важкі. У людей відбирали худобу, не давали права слова, голосу. Що в результаті призвело до голодомору. За підрахунками вчених, лише в Україні загинуло щонайменше 3,5 мільйони людей. Це все було під жорстким керівництвом Сталіна.

  • #52

    Наташа Оле-іренко ОЗ - 11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:25)

    На політику Комуністичної партії сел.ни відмовили масовим невдоволенн.м. У багатьох ра.онах масового характеру набрало винищенн худоби, у наслідок чого поголів худоби скоротилос. вдвічі.. Прот.гом осені було багато повстань селн, .кі були проти колективізації. Сталін, зробив так, що хто вступав в колгосп, то їм знімалис. податки та влада надавала більше можливосте=, ніж тім, хто не хотів вступати. Багато люде. було відправлено до Сибіру . Наставав голодомор, людм не було, що їсти, бо їм мало платили. Усе господарство передано було в колгоспи , більшість люде= з цим не були згодні.Розкуркулювали заможних селн, тобто відбирали у них все господарство, а їх змушували працювати в колгоспі за мізерну платню. Можна сказати, що Сталін отримував безкоштовну робочу силу.

  • #53

    Зюзіна Марія ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:31)


    Російська революція 1917 року значним чином визначила хід історії 20 століття. Внаслідок революції утворився Союз Радянських Соціалістичних Республік — держава з тоталітарним режимом, що проголошувала своєю метою побудову комунізму. Виникло протистояння між капіталістичним та соціалістичним світом, яке продовжувалося більшу частину століття у вигляді ідеологічної, економічної та подекуди збройної боротьби.
    Тобто , можно зрорбити висновки, що ті часи були дуже важкими , люди не мали можливостей ні отримати вищу освіту, ні право на добру роботу, люди навіть у яких відбирали господарство, смушені були піпи у кохгоспи.

  • #54

    Олександр Подопригора ОЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 09:35)

    Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції.Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» Розвиток капіталізму в Росії починає відрізняти куркулів, скупих перекупщиків та лихварів. Почалось будівництво колгоспів. Будівництво Соціалізму.

  • #55

    Христина і Валерія БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:37)

    Російська революція 1917 року — історичний термін, яким окреслюють революційні події у Російській імперії, що докорінно змінили державний лад у країні. Революція переросла у громадянську війну в 1918.
    Революцію 1917 року поділяємо на 2 етапи: буржуазно-демократичну Лютневу революцію та Жовтневі події у Петрограді(соціалістичну революцію). На першому етапі була повалена монархія, на другому більшовики встановили Владу Рад(РНК, раднарком).

  • #56

    Едуад (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:38)

    У період духовного відродження України важливого значення набувають дослідження наукового характеру, пов’язані з причинами Голодомору 1932-1933 рр.Масове розкуркулення українського селянства, яке розпочалось напередодні трагедії, є, безумовно, однією з її причин.

  • #57

    Дунська Валерія БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:40)

    Громлячи куркулів, Сталін повів наступ проти селянства взагалі. Партійні активісти отримали вказівку негайно розпочати суцільну колективізацію. Накази Сталіна, нерідко туманні щодо того, як саме здійснювати ці масові перетворення, зате були цілком зрозумілими в одному: їх належало проводити швидко, незважаючи ні на які протести, труднощі й кошти.
    Як правило, це відбувалося так: на село налітали партійні робітники, скликали збори, на яких погрозами змушували кількох селян створити колгосп. Партійний активіст нерідко говорив: «Хто проти колгоспів, той і проти Радянської влади. Ставлю на голосування. Хто проти колгоспу?» А тоді від усіх мешканців села вимагали передати колгоспу свою землю й худобу. Ці заходи викликали на селі бурю гніву. Селяни нерідко били, а то й убивали чиновників. Особливо поширилися так звані «бабські бунти» — повстання жінок, які вимагали повернення відібраної власності. У випадках великих повстань озброєних селян уряд посилав на їх придушення регулярні війська та підрозділи ОДПУ.

  • #58

    Милашов Андрей БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:41)

    Розкуркулення (в середовищі низки істориків «розселянення») — політична репресія, яку застосовували в адміністративному порядку місцевими органи виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

    Згідно з довідкою Мособлсуда, «термін „розкуркулення“ досить широко застосовувався в нормативних актах, якими керувалися органи, які приймали рішення, пов'язані з застосуванням репресій, однак цей термін не можна розглядати як правовий, „розкуркулення“ могло бути пов'язано з різними видами обмежень прав і свобод громадян, що піддавалися репресіям за класовими, соціальними та майновими ознаками, є збірним і не підлягає застосуванню як позначення виду репресій».

  • #59

    ГОЛОВЧЕНКО ТИМОФІЯ БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 13:42)

    Розкуркулення - це політична репресія, яку застосовували відносно до простого народу, а саме селян. 1928-1939 роки для селян були дуже важкі. У людей відбирали худобу, не давали права слова, голосу. Що в результаті призвело до голодомору. За підрахунками вчених, лише в Україні загинуло щонайменше 3,5 мільйони людей. Це все було під жорстким керівництвом Сталіна.
    Радянська влада боролася з куркулями.Під час колективізації (1928—1932) розповсюдився термін розкуркулювати — примусово, без суду та слідства лишати селянина, який вважався куркулем, засобів виробництва, землі та всіх громадянських прав.Так куркулів змушували людей уїзджати з рідних міст.

  • #60

    Луценко Юлія БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 17:14)

    Розправа над «куркулем» частково мала на меті обезглавити решту селянства в його опорі новим порядкам, і на «класового ворога» цілком закономірно впав основний тягар репресій.

  • #61

    Чорна Юлия БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 18:46)

    Розкуркулення - це політична репресія, яку застосовували відносно до простого народу, а саме селян. 1928-1939 роки для селян були дуже важкі. У людей відбирали худобу, не давали права слова, голосу.

  • #62

    Аня Бильская БЗ-11 (Пятница, 13 Ноябрь 2015 22:13)

    Щоб зробити колективізацію реальною, було вирішено знищити куркулів(найбільш заможні й економічно самостійні селяни).
    Вони ділилися на три категорії:
    Перша: учасники антирадянських виступів; вони підлягали ізоляції у таборах
    Друга: ті, хто чинив менший опір колективізації; їх виселяли в північні райони країни
    Третя: ті, хто не чинив опору; їм давали ділянки землі поза колгоспами.

  • #63

    Скоклева Люда ВЗ-11 (Пятница, 10 Июнь 2016 09:06)

    Причинами революції в Росії були: протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами; протиріччя між працею і капіталом; невирі-шеність аграрного питання: існування поміщицького господарства, безземелля значної частини селян; невирішеність національного питання; загострення всіх проблем Російської імперії в результаті невдалої участі в Першій світовій війні.

    Завданнями революції в Росії були: ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії; створення умов для вільного розвитку ринкових відносин; вирішення аграрного питання; демократизація суспільно-політичного життя країни; гарантія захисту соціальних прав трудящих; забезпечення вільного розвитку нації, що населяли Росію; виведення Росії з війни.